Читати книгу - "Колобок, Народні"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Народні
- 331
- 0
- 24.05.22
"Колобок" - це одна з найвідоміших казок в українській літературі. Автором цієї казки є народ. Історія про веселого колобка, який вирішив вибратися з дому і податися у світ, привертає увагу як дітей, так і дорослих. Казка має цікавий сюжет та яскравих персонажів, що дозволяє їй залишатися актуальною протягом десятиліть.
У цій казці Колобок втілює собою символ перемоги над більш сильними та більш великими супротивниками. Це стає можливим завдяки хитрості та винахідливості головного героя, який змушений використовувати свою кмітливість, щоб врятуватися від своїх ворогів. Казка "Колобок" вчить маленьких читачів, що винахідливість та кмітливість можуть допомогти їм вирішувати навіть найскладніші завдання.
Крім того, казка має важливу педагогічну функцію, яка полягає у формуванні в маленьких читачів етичних принципів та навичок моралі. "Колобок" навчає дітей розуміти, що навіть у важкі моменти життя можна використовувати свою кмітливість та розум, щоб долати будь-які перешкоди. Казка вчить дітей бути чесними, ввічливими та допомагати іншим.
Загалом, "Колобок" - це чудова казка для дітей, яка захоплює їх у свій світ та надихає на нові досягнення.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:
— Бабусю! Спекла б ти колобок!
— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?
— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.
Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.
А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.
Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг... Аж іде ведмідь.
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:
— Колобок, колобок, я тебе з'їм!
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
— Ану заспівай!
Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.
Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
Я по засіку метений...
А лисичка — гам його! Та й з'їла!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колобок, Народні», після закриття браузера.
