Читати книгу - "Казки закарпатської України, Народні"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Народні
- 228
- 0
- 25.05.22
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Пропонована збірка українських казок Закарпаття містить кращі записи, здійснені у 1895-1896 рр. відомим українським етнографом, провідним діячем Наукового товариства імені Тараса Шевченка – Володимиром Михайловичем Гнатюком (1871-1926). За життя фольклориста записані тексти було опубліковано в редагованому ним „Етнографічному збірнику” (Львів, т. 3, 1897; т. 4, 1898); у новітній час перевидано окремою збіркою (Гнатюк В. Казки Закарпаття. Упорядкування, підготовка текстів, вступна стаття, примітки та словник І.Хланти. – Ужгород: Карпати, 2001. – 382 с.).
Для пропонованої публікації тексти казок було подано в дещо адаптованому для широкого читача вигляді, зокрема вилучено властиві закарпатським говорам запозичення з угорської мови („орсаґ” – держава, „варош” – місто, „кішасоня” – дівчина, „катуна” – вояк, „гордів” – бочка, „фейса” – сокира тощо) і замінено їх літературними відповідниками; водночас збережено ті запозичення, які є загальновідомими і стали немовби „візитною карткою” місцевих говорів („леґінь” – хлопець, „шаркань” – змій, „цімбора” – товариш тощо). Збережено також діалектні особливості закарпатської української лексики („єден” – один, „жона” – жінка, „ґазда” – господар, „лем” – тільки, „уп’ять” – знову тощо), місцеві граматичні форми („був-єм”, „був-єсь”, „були-сте”, „аби-х” тощо).
Казки про тварин
Про вовка, що не мав ніде щастя
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Пилипа Опаленика в с. Ворочеві (Закарпаття, Ужанська округа; нині Перечинського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 167-169.
Вовк і лиска
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Митра Бочка в с. Солочині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 170.
Фантастично-пригодницькі казки
Крікус-Какус
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 26-29.
Медвідь-Іванко, Товчикамінь-Печикалачі та Сучимотузок
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Кулі в с. Солочині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 33-39.
Як Концуфіт дістав сонце і місяць
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Пилипа Опаленика в с. Ворочеві (Закарпаття, Ужанська округа; нині Перечинського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 58-62.
Три брати: Вечеря, Півночник, Зоря
Записано В.Гнатюком у 1895 р. від оповідача Василя Богости в с. Вучкові (Закарпаття, Марамороська округа; нині Міжгірського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 75-81.
Чудесний столик, коза і палиця
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Нодя в с. Кушниці (Закарпаття, Марамороська округа; нині Іршавського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С, 88-92.
Про царя, що мав діти срібноволосі
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Кулі в с. Солочині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 117-122.
Про хлопця, що сім літ у колодязі сидів
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Нодя в с. Кушниці (Закарпаття, Марамороська округа; нині Іршавського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 125-128.
Подорож до царя-поганина
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Нодя в с. Кушниці (Закарпаття, Марамороська округа; нині Іршавського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 132-137.
Циган-воїн
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Фотула в с. Стройному (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 4. – С. 153-157.
Казка-небилиця
Записано В.Гнатюком у 1895 р. від оповідача Юрія Головчака в с. Воловому (Закарпаття, Марамороська округа; нині смт Міжгір’я Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 4. – С. 159-161.
Соціально-побутові казки
Дурна баба
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 130-133.
Дурний піп і його наймит
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Івана Русина в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 133-135.
Випарений піп
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Фотула в с. Стройному (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 151-155.
Жоні правди не казати
Записано В.Гнатюком у 1895 р. від оповідача Андрія Бряника в с. Голятині (Закарпаття, Марамороська округа; нині Міжгірського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 160-163.
Піп і владика
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Митра Бочка в с. Солочині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 179-180.
Як царівна зійшла на біду та знов панею стала
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Кулі в с. Солочині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 186-189.
Вояк і цісар
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Пилипа Опаленка в с. Ворочеві (Закарпаття, Ужанська округа; нині Перечинського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 193-195.
Про злодія Данка
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1897. – Т. 3. – С. 210-214.
Як верховинець висиджував лошака
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Михайла Фотула в с. Стройному (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 182-183.
Циган у монастирі
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 185-186.
Пан і циган на ловах
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської обл.).
Опубліковано: Етнографічний збірник. – Львів, 1898. – Т. 4. – С. 188-189.
Піп і дяк
Записано В.Гнатюком у 1896 р. від оповідача Миколи Проця в с. Дусині (Закарпаття, Березька округа; нині Свалявського р-ну Закарпатської
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казки закарпатської України, Народні», після закриття браузера.
