Читати книгу - "Дядько і ведмідь, Народні"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Народні
- 202
- 0
- 26.05.22
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сидить дядько на пеньку і їсть хліб. Іде ведмідь і питається:
— Дядьку, що ти їси?
— Хліб,— каже дядько.
— Дай-но я попробую.
Дав дядько йому кусок хліба, ведмідь покуштував і питає:
— А з чого ж той хліб робиться?
Дядько й став розказувать:
— Треба спочатку поле добре виорать і на зиму посіять зерна. Воно перезимує, весною проросте, а потім виколоситься, достигне, і треба буде вижати, в копи поскладати, додому звезти, змолотити, прочистити, поїхать до млина і змолоти. І буде тоді мука. А муку замісити, затопити в печі і пекти хліб.
Вислухав теє все ведмідь, почухав потилицю та й каже.
— О, то мені треба довго чекати. — Подумав трохи, а потім знов і каже до дядька:
— Давай ми обоє посіємо...
— А як будемо збирати?
— Що тобі, а що мені.
Дядько й каже:
— Мені вершки, а тобі корішки. Чи згодний?
— Добре,— згодився ведмідь.
От посіяли вони зерно, виростили і зібрали врожай. Забрав дядько собі вершки, а ведмедеві оддав корішки — солому. Побачив ведмідь, що його обдурено, та й каже.
— Е, я так не хочу. Сіймо щось друге. Чоловік радить:
— Посіємо ріпу... Вже тобі будуть вершки, а мені корішки.
Згодився ведмідь.
Настала пора збирати урожай. Забрав дядько собі ріпу — корішки, а ведмедеві дає вершки — листя.
Бачить ведмідь, що його знов обдурено, махнув спересердя лапою і поплівся до лісу.
З тих пір ведмідь ніколи вже не встрявав у спілку з дядьком.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дядько і ведмідь, Народні», після закриття браузера.