Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт 📚 - Українською

Читати книгу - "Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт"

203
0
07.06.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Заколот рятувального човна" автора Шеклі Роберт. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт» була написана автором - Шеклі Роберт, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Зарубіжна література".
Поділитися книгою "Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3
Перейти на сторінку:

— От скажіть по правді, ви де-небудь бачили кращі двигуни? — запитав Джо на прізвисько Міжзоряний Лахмітник. — А тепер погляньте на ці сервоприводи!

— Гм... — з сумнівом у голосі вимовив Грегор.

— А корпус! — украдливо промовив Джо. — Я готовий побитися об заклад, що йому не менше п'ятисот років — і жодного сліду корозії.

Він любовно погладив глянцевий борт човна. Це погладжування, безумовно, означало, що компанії "ААА Ейс" неймовірно пощастило. Саме в той момент, коли їй знадобився плавзасіб, цей шедевр суднобудування випадково опинився у розпорядженні Джо.

— Зовні він і справді виглядає цілком пристойно, —вимовив Арнолд із навмисною недбалістю закоханого, який намагається приховати свої почуття. — А ти що скажеш, Дику?

Річард Грегор не відповів. Безперечно, зовні човен і справді виглядає непогано. Цілком імовірно, на ньому можна буде провести необхідні роботи з обстеження океанів на Трайденті. Але маючи справу з Джо, треба завжди бути особливо пильним.

— Зараз таких уже не будують, — зітхнув Джо. — Ось погляньте на цю силову установку — просто диво, її не зіпсуєш і гідравлічним молотом. Зверніть увагу на потужність системи охолодження салону. Спробуйте...

— Виглядає цілком пристойно, — повільно вимовив Грегор.

Фірмі "ААА Ейс Міжпланетна служба оздоровлення довкілля" уже траплялося мати справу з Джо, і це навчило її обережності. Його аж ніяк не можна було назвати ошуканцем; механічний мотлох, зібраний ним по всій населеній частині всесвіту, незмінно діяв. Однак часто давні механізми мали власні уявлення про те, як слід виконувати свою роботу, й активно протестували, коли їх намагалися змусити працювати за іншою програмою.

— Мене мало цікавить її краса, довговічність, швидкість і комфортабельність! — рішуче сказав Грегор. — Я просто хочу бути абсолютно впевненим у безпеці.

Джо кивнув на знак згоди.

— Це, безумовно, найголовніше. Ходімо всередину.

Вони спустилися у трюм. Джо наблизився до пульта керування, таємниче посміхнувся і натиснув кнопку.

Грегор одразу почув голос, що, здавалося, лунав у нього в голові:

— Я рятувальний човен 324-А. Моє головне завдання...

— Телепатія? — поцікавився Грегор.

— Пряме передавання думок, — сказав Джо, гордовито посміхаючись. — Ніяких мовних бар'єрів. Я ж казав, що зараз таких не будують.

— Я — рятувальний човен 324-А, — почулося знову. —Моє головне завдання — гарантувати безпеку екіпажу. Я повинен захищати його від усіх загроз і підтримувати в доброму здоров'ї. На даний час я активований лише частково.

— Що може бути безпечнішим! — вигукнув Джо. — Це не бездушний шматок заліза. Цей човен дбатиме про вас мов рідна матуся. Він запрограмований піклуватися про свою команду.

Це справило на Грегора певне враження, хоча ідея човна, наділеного емоціями, йому не подобалася. Досі патерналістичні механізми завжди його розчаровували.

— Ми його забираємо, — сказав Арнолд. Він не поділяв скептичних настроїв свого компаньйона.

— І не пошкодуєте, — підхопив Джо у своїй звичній відкритій та чесній манері, що вже принесла йому не один мільйон доларів.

Грегорові нічого не лишалося, як сподіватися, що цього разу Джо таки матиме рацію.

Наступного дня рятувальний човен 324-А був завантажений на борт зорельота, і компаньйони стартували в напрямі Трайдента.

Цю планету, розташовану в самісінькому серці Східної Зоряної Долини, нещодавно придбав один агент з нерухомості. На його думку, вона була майже ідеальним місцем для колонізації. Трайдент мала розміри, як Марс, але значно кращий клімат. Тут не було ані місцевого населення, з яким довелося б боротися, ані отруйних рослин, ані інфекційних хвороб. На відміну від багатьох інших світів, на Трайденті не було хижих тварин. Тут взагалі не було ніяких тварин. Уся

планета, за винятком одного невеликого острова і полярної шапки, була вкрита водою.

Певна річ, землі там теж вистачало: рівень води в деяких морях Трайдента ледь сягав по коліна. Проблема полягала в тому, що суша не виступала з води, і компанію "ААА Ейс" спеціально запросили для того, щоб виправити цю невелику помилку природи.

Після приземлення на єдиному острові Трайдента, човен спустили на воду. Решту дня довелося присвятити перевірці й завантаженню на борт спеціального спорядження для обстеження планети. Рано-вранці Грегор приготував сендвічі й наповнив каністру водою. Усе було готове до початку робіт.

Як тільки стало зовсім світло, він спустився в ходову рубку до Арнольда, який урочисто натиснув першу кнопку.

— Я — рятувальний човен 324-А, — почули вони. —Моє головне завдання — гарантувати безпеку екіпажу. Я повинен захищати його від усіх загроз і підтримувати в доброму здоров'ї. На даний час я активований лише частково. Для повної активізації натисніть кнопку два.

Грегор натиснув другу кнопку.

Десь у глибині трюму почулося приглушене гудіння. Більше нічого не сталося.

— Дивно, — сказав Грегор і натиснув на кнопку ще раз.

Гудіння повторилося.

— Схоже на коротке замикання, — сказав Арнолд. Кинувши погляд у ілюмінатор, Грегор побачив, що берегова лінія повільно віддаляється. Йому стало трохи страшно. Адже тут надто багато води і зовсім мало суші, і, що найгірше, на панелі керування не було нічого, що нагадувало б штурвал або румпель, ніде не було жодних ознак важелів газу чи зчеплення. Як же керувати цим частково активованим судном?

— Очевидно, ним керують телепатично, — з надією вимовив Грегор і рішучим тоном скомандував: — Тихий хід, уперед!

Човен повільно рушив уперед.

— Тепер трохи праворуч!

Човен слухняно виконував чіткі, хоча й не зовсім морські команди Грегора.

— Прямо! Повний уперед! — сказав він, і рятувальний човен повним ходом рушив у сяюче й порожнє море.

Захопивши ліхтар і тестер, Арнолд спустився у трюм. Проводити обстеження виявилося нескладно, Грегор міг і сам впоратися з цією роботою. Власне, все робили машини: вони відстежували головні розломи в океанському дні, визначали найперспективніші вулкани, фіксували течії та креслили діаграми. Після того як обстеження буде закінчено, інші люди обплутають вулкани дротами, закладуть заряди, відпливуть на безпечну відстань і приведуть всю систему в дію.

Після цього Трайдент на якийсь час перетвориться на досить неспокійне місце. Коли все заспокоїться, суші буде навіть більше, ніж потрібно для того, щоб задовольнити апетити торгівця нерухомістю.

Годині о другій пополудні Грегор вирішив, що як на перший день зроблено достатньо. Приятелі з'їли по сендвічу, запивши їх водою з каністри, й викупалися у прозорій зеленій воді Трайдента.

— Мені здається, я знайшов несправність, — сказав Арнолд. — Хтось зняв приводи головних активаторів і поперерізав силові кабелі.

— Для чого? — поцікавився Грегор.

— Можливо, це зробили, коли його списували, —знизав плечима Арнолд. — Сам ремонт не забере багато часу.

Він знову поповз у трюм, а Грегор спрямував човен до острова, подумки обертаючи штурвал і вдивляючись у зелену воду, що весело пінилася перед носом човна. У такі моменти, всупереч усьому по-передньому досвіду, всесвіт здавався йому дружнім і прекрасним.

За півгодини з'явився Арнолд — весь у плямах машинної оливи й страшенно задоволений собою.

— Спробуй-но ще раз натиснути другу кнопку, —попросив він.

— Може, не варто, адже ми майже біля берега.

— То й що? Не завадить, якщо вона працюватиме, як належить.

Грегор кивнув і натиснув другу кнопку. Почулося слабке клацання реле, і раптом ожило з півдюжини невеликих моторів

Спалахнуло червоне світло й одразу згасло, коли генератор прийняв навантаження.

— Так-то краще, — сказав Арнолд.

— Я — рятувальний човен 324-А, — знову повідомив човен. — На даний момент я повністю активований і здатний захистити свій екіпаж від будь-якої небезпеки. Довіртесь мені. Усі мої дії як психологічного, так і фізичного характеру запрограмовані кращими умами планети Дром.

— Уселяє почуття впевненості, чи не так? — зауважив Арнолд.

— Ще б пак! — відповів Грегор. — До речі, що це за планета — Дром?

— Джентльмени, спробуйте сприймати мене не як байдужий механізм, а як вашого друга, товариша і помічника. Я розумію ваш стан. Ви бачили, як тонув ваш корабель, безжально знищений торпедами хгенів. Ви...

— Який корабель, — запитав Арнолд, — що він меле?

— ...піднялися на борт засліплені, задихаючись від отруйних водяних випарів, напівмертві...

— Якщо ти маєш на увазі наше купання, то ти просто нічого не зрозумів. Ми лише вивчали...

— ...приголомшені, поранені, здеморалізовані...-закінчив човен. — Можливо, ви навіть трохи злякалися, —продовжував він дещо м'якшим тоном. — Ви втратили зв'язок з основними силами флоту Дрома, і вас носить по хвилях далекої, холодної планети. Не треба соромитися цього страху, джентльмени. Це — війна, а війна — жорстока річ. У нас не було іншого вибору, окрім як вигнати цих варварів хгенів назад через космос.

— Має ж бути яке-небудь розумне пояснення всієї цієї нісенітниці, — зауважив Грегор. — Може, у блоки пам'яті випадково потрапив сценарій давньої телевізійної п'єси?

— Гадаю доведеться усе докладно перевірити, — сказав Арнолд, — неможливо цілий день слухати всі ці нісенітниці.

Вони наближалися до острова. Човен весь час бурмотів про дім та домашнє вогнище, обхідні маневри й тактичні дії, не забуваючи нагадувати про необхідність зберігати спокій у складних обставинах, подібних тим, в яких вони опинилися.

Несподівано човен зменшив швидкість.

— У чому річ? — запитав Грегор.

Я сканую острів, відповів рятувальний човен.

Арнолд і Грегор обмінялися поглядами.

— Краще з ним не сперечатися, — прошепотів Арнолд. Човну ж він сказав: — 3 островом усе гаразд! Ми його оглянули особисто.

— Можливо, — погодився човен, — але в умовах сучасної блискавичної війни не можна довіряти органам чуття дромійців. Вони дуже обмежені й надто схильні видавати бажане за дійсне. Лише електронні органи чуття не мають емоцій, завжди пильні й не помиляються у відведених їм межах.

— Острів порожній! — вигукнув Грегор.

— Я бачу чужий космічний корабель, — відповів човен. — На ньому немає розпізнавальних знаків Дрома.

— Але на ньому немає й розпізнавальних знаків ворога, — упевнено заявив Арнолд, тому що сам нещодавно фарбував старий корпус ракети.

— Це так, але на війні слід виходити з припущення: не наше означає вороже.

1 2 3
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заколот рятувального човна, Шеклі Роберт"