Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун 📚 - Українською

Читати книгу - "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"

334
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Цілодобова книгарня містера Пенумбри" автора Робін Слоун. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун» була написана автором - Робін Слоун, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Сучасна проза".
Поділитися книгою "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун" в соціальних мережах: 

Із нестримним оптимізмом і блискучою проникливістю Робін Слоун витворив пригодницьку історію двадцять першого століття, поєднавши водночас казкову чарівність Харукі Муракамі та захопливу філософську магію Ніла Стівенсона чи раннього Умберто Еко, додавши особливої й трохи несподіваної чуттєвості, котрої зараз так мало у світі художнього літератури. «Цілодобова книгарня містера Пенумбри» цілком відповідає своїй назві — це заклад, переступивши поріг якого, ви більше не захочете його залишати, така собі сучасна скриня з цікавинками, що здатна заінтригувати будь-якого допитливого читача, байдуже, удень чи вночі.

Це розповідь про книжки і технології, криптографію і таємниці, дружбу і кохання. Вона починається у Сан-Франциско, у химерній книгарні, але дуже скоро виходить далеко за її межі, у широкий світ та оповите сутінками минуле.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:
Робін Слоун
Цілодобова книгарня містера Пенумбри

Присвячується Бетті Енн та Джиму

Книгарня
Шукаємо працівника

Я загубився поміж затінених книжкових стелажів і ледь не впав із драбини. Завис якраз посередині. Підлога книгарні, наче поверхня планети, яку я нещодавно покинув, видніє десь далеко внизу. Угорі нависають верхівки полиць, огорнуті непроглядною темрявою, — вони тісно напхані книжками й не пропускають світла. І повітря тут немовби якесь розріджене. Здається, я навіть розгледів кажана.

Рятуючи своє дорогоцінне життя, я тримаюсь однією рукою за щабель драбини, а другою щосили вхопився за край полиці, аж пальці побіліли. Блукаю поглядом понад своєю рукою, очі вихоплюють назви на книжкових корінцях — ось вона. Книжка, яку я шукаю.

Але повернімося до попередніх подій.

Звуть мене Клей Дженнон, і були в моєму житті такі часи, коли я майже не торкався паперу.

Я вмощувався за кухонним столом разом із ноутбуком і брався переглядати сайти з вакансіями, аж раптом у браузері починала­ блимати яка-небудь вкладка, я миттю на неї відволікався і переходив за посиланням на довгу статтю про генетично модифікований виноград. Стаття зазвичай виявлялась аж надто довгою, тож я відкладав її на потім і додавав у закладки. Потім переходив за іншим посиланням на чию-небудь рецензію на книжку. Знову ж таки додавав її в закладки й завантажував перший розділ книжки — третьої частини із серії романів про вампірську поліцію. А тоді, вже й не згадуючи про пошук роботи, йшов до вітальні, ставив ноутбук собі на живіт і цілісінький день читав. Вільного часу мені не бракувало.

Я став безробітним унаслідок масового скорочення в мережах швидкого харчування, що накрило Америку на початку ХХІ століття, залишивши по собі збанкрутілі фастфуди та розорені суші-імперії.

Роботою, яку я втратив, була посада в головному офісі «Нового бейґла», розташованому не в Нью-Йорку чи ще якомусь «бейґловому» місті, а тут, у Сан-Франциско. Компанія була маленькою і новенькою. Її заснували двоє колишніх працівників Google, які розробили спеціальну програму для створення й випікання без­доганних бейґлів — із гладенькою хрусткою скоринкою, м’яким і пухким тістом усередині, та ще й ідеальної круглої форми. То була моя перша робота після закінчення коледжу мистецтв, і я отри­мав посаду дизайнера. Я займався маркетингом, розробляв матеріали для реклами й промоції тих смаковитих кружалець: меню, купони, діаграми, усілякі плакати для вітрин, а якось навіть прикрасив цілісінький прилавок для виставки хлібобулочних виробів.

Роботи було чимало. Спершу один із колишніх ґуґлівців попросив мене взятися за новий дизайн логотипа компанії. В оригіналі то були великі веселкові літери, абияк розкидані в колі на блідо-коричневому тлі. Імовірно, його створили за допомогою програми MS Paint. Я переробив лого, використавши новий шрифт із зарубками, що, як мені здалося, нагадував обриси єврейського письма. Такий логотип додав «Новому бейґлу» трохи солідності, а мені приніс відзнаку місцевого відділення Американського інституту графічного мистецтва. Пізніше, коли я випадково бовкнув іншому колишньому ґуґлівцю, що трохи знаюсь на програмуванні (начебто), мені одразу ж доручили роботу із сайтом. Отак я поміняв і його­ дизайн, навіть випросив трохи грошей на рекламу, аби потенційні клієнти могли знайти компанію в пошуковику за запитами «бейґл», «сніданок» і «топологія». Я також був голосом «Нового бейґла» у Twitter, ще й залучив кількасот підписників різноманітними цікавинками про сніданок та купонами.

Усе це, звісно ж, не назвеш новим етапом еволюції, але так я чогось навчався. Удосконалював свої вміння. А тоді економіка обвалилась і виявилось, що в період рецесії людям кортить старих добрих, подекуди підгорілих кривобоких бубликів, а не гладеньких та бездоганно круглих, як літальні тарілки, нехай навіть щедро посипаних ретельно змеленою кам’яною сіллю.

Колишні ґуґлівці були звиклі до успіху й аж ніяк не збирались так легко поступатися. Вони швиденько поміняли концепцію і стали називатися «Староєрусалимською бейґловою компанією», облишили свій алгоритм і взялися випікати підгорілі бублики далеко не бездоганної форми. Вони попросили мене переробити сайт, щоб він виглядав під старовину, і це завдання важким тягарем лягло мені на серце й не принесло жодної дизайнерської нагороди. Рекламний бюджет скоротився, а тоді й зовсім щез. Роботи ставало все менше й менше. Я більше не вчився й нічого не вдосконалював.

Урешті колишні ґуґлівці не витримали лихої долі й подалися до Коста-Рики. Печі охололи, сайт потьмянів. Я не отримав жодної грошової компенсації, зате мені лишилися робочий ноутбук та обліковий запис у Twitter.

Отож, пропрацювавши менш ніж рік, я став безробітним. Як потім з’ясувалось, економічний спад вплинув не тільки на фастфуди. Люди переселялися в мотелі та наметові містечка. Враз економіка перетворилася на гру у вільний стілець, і я був пере­конаний, що мушу сісти на той стілець, будь-який, головне — якомога швидше.

Проте, з огляду на конкуренцію, мої шанси були геть невтішними. Мої друзі, такі ж дизайнери, як і я, уже встигли розробити всесвітньовідомі сайти чи передові інтерфейси для пристроїв із сенсорними екранами, а не якісь там логотипи для новоспеченої бейґлової компанії. Дехто з моїх друзів працював в Apple. Мій найліпший друг, Ніл, керував власною компанією.

Ще б один рік у «Новому бейґлі», і я теж міг би щось показати, та мені забракло часу створити пристойне портфоліо чи бодай щось ґрунтовно освоїти. Серед моїх досягнень були дипломна робота про книгодрукування у Швейцарії в 1957—1983 роках і сайт у три сторінки.

Та я не облишав надії знайти роботу. Утім, моїх критеріїв ставало все менше. Спочатку я постановив, що працюватиму лише в тій компанії, мета якої буде мені близькою. Тоді подумав, що вистачить бодай можливості навчитися чогось нового. Потому вирішив: що-небудь, аби тільки не якесь неподобство. А тепер узявся з’ясовувати, чим для мене є оте «неподобство».

Саме папір мене й урятував. Як виявилось, я міг зосередитись на пошуку роботи лише тоді, коли тримався далі від Інтернету, отож я роздруковував цілу купу вакансій, закидав свій телефон у шухляду й ішов на прогулянку. Ті оголошення, які вимагали чимало досвіду, я жмакав і посилав на дно зазубрених зелених сміттєвих баків, що траплялися мені дорогою, і зазвичай до того часу, коли я геть утомлювався й застрибував до автобуса, щоб їхати додому, у задній кишені моїх штанів лишалися дві-три потенційні вакансії.

Таким от чином я й натрапив на свою нову роботу, хоча й не зовсім так, як того сподівався.

Сан-Франциско — непогане місто для прогулянок, якщо, звісно, маєте міцні ноги. Це такий собі квадратний клапоть землі, укритий крутими пагорбами і з трьох боків оточений водою, тож куди не

1 2 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"