Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Вибухова парочка, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

767
0
27.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Вибухова парочка" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Вибухова парочка, Аріна Вільде» була написана автором - Аріна Вільде, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман".
Поділитися книгою "Вибухова парочка, Аріна Вільде" в соціальних мережах: 
Кирило - бабій і гуляка, він звик брати від життя все поки молодий: вечірки, клуби і красиві дівчата. Але що робити, якщо на голову раптово звалилося спадщина у вигляді цілого заводу і особиста помічниця на додачу? Забути про розваги, відпочинок на островах і стати трішки відповідальнішими?
Або скинути всі справи на тендітні дівочі плечі і поїхати в кругосвітню подорож? Кирило так би й зробив, якби не тиран в спідниці, яка стежить за кожним його промахом, не дає спокою навіть у снах, і яку, згідно із заповітом, він не має права звільнити.

Розклад виходу глав: через день.

У книзі є:
# чоловік_котрий_знает_как_смачно_готувати
# жінка_яка_любить_командувати
# три_кота
# три_пса
# тайни_інтриги
# противостояння_героїв

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 92
Перейти на сторінку:
Глава 1

Десь на райських островах в Індійському океані

Кирило

Новина про смерть діда застала мене зненацька. Прямо в басейні, з якого відкривався дивовижний вид на океан.

Я пив віскі, плавав, милувався пальмами, небом, двома блондинками, які ніжилися під променями сонця на лежаках і посміхалися кожен раз, коли я повертав голову в їхній бік.

Телефон дзвонив без зупинки і мені довелося відірватися від споглядання довгих ніжок Віолетти, щоб відповісти нетерплячій помічниці діда і, здається, та мить, коли я прийняв виклик, була останньою спокійною і безтурботною в моєму житті.

- Кирило, - прохрипіла Люба, - Федір Олександрович... він...помер...

На хвилину запала тиша. Мені здалося, чи вона й справді сказала щось про те, що діда не стало?

- Як помер? Я ж з ним тільки ввечері розмовляв, - я все ж сподівався, що це все лише дурний жарт, дід був у мене ще тим гумористом.

- Федору Олександровичу стало погано вночі, прихопило серце і він... він... помер прямо в ліжку, - затинаючись і стримуючи схлипування на тому кінці дроту пробуркотіла Люба - особистий помічник діда, права рука і жінка з відмінною бізнес-хваткою (на його думку) та ще сіра панчоха (це вже на своєму особистому досвіду).

Я згадав вчорашню сварку з дідом і сподівався, що це не стало причиною його раптової смерті.

- Знайди самий найближчий рейс і забронюй квиток, я пакую валізи, - віддав наказ, все ще не до кінця вірячи що це не сон.

Я зі злістю жбурляю телефон у воду і, обпершись руками об ботик, одним ривком вилажу з басейну.

Дід помер через мене, немає жодних сумнівів, тепер мене до кінця життя мучитиме совість. Адже ж міг стриматися, міг погодиться з дідом, повернутися з чергової відпустки і допомогти зі справами на заводі. А тепер що? Що? Тепер «СтальПром» повністю ліг на мої плечі. Я єдиний спадкоємець статків Островського і кермо управління з цього дня переходить до мене.

Прощай безтурботне життя. Прощай відпустка кожен місяць. Прощайте дівчата. Прощавай свобода. Та все прощай!

Одним махом я згріб одяг з шафи і закинув у величезну синю валізу. Сів на ліжко, ховаючи обличчя у долонях і намагався зрозуміти як тепер жити. Я був пригнічений смертю єдиної рідної людини, але відповідальність, яка так раптово звалилася на мої плечі, трохи приглушувала скорботу в цей момент та не давала зірватися.

- Кір, що сталося? – у кімнаті з'явилась Віолетта, але мені було не до неї, потрібно закінчувати збори і їхати в аеропорт.

- Вілла проплачена до кінця наступного тижня, можете залишитися тут, а мені терміново потрібно повернутися додому, - дістаю з тумбочки документи, хапаю за ручку валізу, йду до дверей і різко зупиняюся перед величезним дзеркалом.

Плавки, краплі води, що стікають вниз по плечах, божевільний погляд - відмінний видок для перельоту, нічого не скажеш. Роблю кілька глибоких вдихів, намагаючись заспокоїтися і раптом мені в голову приходить геніальна думка: адже можна найняти людину, яка буде всім заправляти, а я буду отримувати прибуток і далі насолоджуватися життям.

- Точно, так і зроблю, найму директора і кого там ще потрібно, звільню Левандовську, поховаю діда з почестями і поїду на зиму до Каліфорнії, - бубню собі під ніс, намагаючись збудувати плани на подальше життя. Натягую сухий одяг, і з жалем покидаю віллу, залишаючи своїх дівчаток.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибухова парочка, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибухова парочка, Аріна Вільде"