Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Заміж? Не піду!, Енжі Собран 📚 - Українською

Читати книгу - "Заміж? Не піду!, Енжі Собран"

915
0
02.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Заміж? Не піду!" автора Енжі Собран. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Заміж? Не піду!, Енжі Собран» була написана автором - Енжі Собран, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Фентезі".
Поділитися книгою "Заміж? Не піду!, Енжі Собран" в соціальних мережах: 
Тікаючи від нав'язаного шлюбу, слід бути обережніше, а не бігти в інший світ стрімголов. Адже кількість наречених може подвоїтися. Або потроїтися. А якщо дізнаються, хто я? В храм потягнуть і навіть бажанням не поцікавляться. Залишається лишень сховатися на самому видному місці. Ну й що, що дівчат в академію не приймають? Ха, ми ще побачимо, хто кого.
У книзі є:
# потраплянка
# нестерпні чоловіки
# пригоди
#трішки гумору

Дилогія.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 88
Перейти на сторінку:
Пролог

Плентатися по запорошеному снігом лісі було важко. Їй взагалі було важко ходити останні тижні, а долаючи снігові замети та кучугури просто неможливо. Ноги провалювалися в них по коліно, важкий живіт тягнув донизу, але вона гордо випрямляла спину та робила крок. Без сил, на чистій впертості, не помічаючи ні холоду, ні голоду, ні болю.

- Терпи, - шепотіла собі, зупиняючись біля чергового дерева. - Зачекайте, - вже м'якше просила вона, погладжуючи неслухняний живіт.

В її дітей було стільки життєвої сили, що вона просто не могла зупинитися і здатися. Дозволити їм померти не народившись? Ні, ніколи. Ельфійська принцеса Асгеріс СКсайдемантл, дружина третього принца Маркона, не могла дозволити єдиним спадкоємцям коханого чоловіка померти. Тільки ось хто б впізнав в замурзаній нетіпанці, на яку вона перетворилася, всіма улюблену красуню-принцесу?

Зітхнула, спершись на широкий стовбур, знову переводячи дихання. Погладила величезний живіт, подумки вмовляючи дітей зачекати. Ще трохи, зовсім трохи і вона добереться до Зіри, а та неодмінно допоможе їм народитися.

Принцеса боялася сідати – знала, варто їй впасти або присісти й вона просто не встане, і тоді все буде скінчено. І для неї. І для її коханого Тейна. І для Маркона. І для їх ненароджених дітей. Дітей, яких вони чекали з таким нетерпінням. Первістки третього сина, великого мага й ельфійки повинні були стати неперевершеними магами, яких захищають боги. Асгеріс вже зараз відчувала магічну силу дітей. А як інакше пояснити той факт, що самотня вагітна жінка, виживала в цих холодних лісах Елішдріса геть позбавлених магії? Ні, якби це був її Великий ліс, їй би на допомогу тут же прийшли всі його мешканці. А тут на допомогу могли прийти тільки косоголі*, підготувавши для неї найшвидший кінець.

Її світ зруйнований. У неї немає дому, їй нікуди йти, але вона обов’язково побудує новий, заради своїх дітей.

Чергові перейми кинули її до дерева, і вона вчепилася в стовбур, відчуваючи гарячі патьоки по ногах.

«Почалося», - майнула в голові думка, коли знесилена болем принцеса впала на коліна.

Спогади про чоловіка, про ту радість з якою вони очікували цю подію накрили її з головою, і непрохані сльози з'явилися на очах принцеси. Перейми пройшли, і в очікуванні наступних, вона стягнула з себе теплий плащ. Розстелила його в снігу, зробивши невелику печеру-ямку – так, щоб якщо раптом вона знепритомніє, немовлята були зігріті теплим плащем і снігом з одного боку та її тілом з іншого. Нові перейми, змусили її робити все швидше – часу зовсім не залишилось. Малюк був наполегливий та рвався в цей світ, нікого не питаючи.

«Як же ви не вчасно, малята».

І чому не народилися пару тижнів тому в палаці, на руках у свого батька? Він би так був вам радий. А тепер його немає в живих. Асгеріс відразу зрозуміла, коли Тейн помер. Відчула, як обірвалася ниточка, яка пов'язала їх долі. Якби не діти, вона теж померла б у той же момент.

Нові перейми розірвали її зсередини, змушуючи тужитися. Здригнувшись від болю, принцеса не відразу відчула, коли прийшло полегшення. Потуги ставали все сильнішими і частішими, найболючіші спазми злилися в один безперервний потік болю, а десь внизу між її ніг рвало немовля родові шляхи, прокладаючи собі дорогу в цей світ.

І лише, коли з останнім поштовхом вона відчула небувале полегшення, принцеса з насилу піднялася на ліктях, сперлася спиною об дерево та підняла маленький закривавлений згорток. Обтерла снігом слабке тільце, закутала в теплий плащ з головою. Перевірила ротик-ніс, приклала до грудей, боючись не почути крику. Проте малюк, відкривши свої блакитні очі, тихенько і приречено зітхнув, ніби вся тяжкість світу впала на його плечі, а він прийняв її, упокорюючись з долею.

 «Маленький», - заплакала принцеса, притискаючи дитину до себе.

Малюк смішно зморщив носик, і тут же заперечливо заголосив.

Черговий напад болю захватив Асгеріс зненацька, накрив з головою. І вона швиденько відклала хлопчика в приготовлену снігову виїмку.

Наступні пологи пройшли швидше, але принцеса вимоталася і дуже втомилася. Її сил вистачило тільки на те, щоб підняти маленький згорток та покласти собі на груди, прикриваючи краєчком своєї довгої сукні, і знепритомнівши, так і не почувши першого крику.

 

* косоголі - шаблезубі ведмеді, довжина тіла 2-2,5 м, вага 400-450 кг.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заміж? Не піду!, Енжі Собран», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заміж? Не піду!, Енжі Собран"