Читати книгу - "Нестерпний Бос, Ірен Васильєва"
- Жанр: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман
- Автор: Ірен Васильєва
- 3 688
- 0
- 07.10.22
📚 "Нестерпний Бос" – це книга, яка вас зворушить, розвеселить і заставить задуматися. Ірен Васильєва, відома своєю талановитістю і гострим поглядом на сучасність, пропонує захопливий роман про життя, любов і найголовніше - про наше ставлення до нього.
✍️ Ірен Васильєва – це авторка, яка завойовує серця своєю проникливістю та здатністю аналізувати сучасний світ. Її гострий погляд на життя і багатий досвід дозволяють створювати твори, які читачі обожнюють.
🌟 На ReadUkrainianBooks.com ми пропонуємо цю книгу для вашого відпочинку та розваги. У нас ви можете читати книги онлайн безкоштовно і без реєстрації на українській мові. Запрошуємо вас в інтелектуальну і чуттєву подорож у світ "Нестерпного Боса".
🤩 Ця книга – це не лише романтична історія, але й урок життя, який залишить слід у вашому серці. Поглибіться в цю історію разом з нами та відкрийте для себе весь багатий світ "Нестерпного Боса".
Читати ще книги автора Ірен Васильєва:
О, мій Бос
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Глава 1
– І треба ж було саме сьогодні запізнитися на роботу.
Томас Райкет, сидячи за кермом свого новенького Bentley, мчав вулицями Нью-Йорка, намагаючись якнайшвидше дістатися свого офісу.
Його першим правилом у бізнесі та навіть у особистому житті була пунктуальність. Що часто призводило до глузування з боку молодших братів. Він ніколи не спізнювався, бо вважав запізнення ознакою неповаги.
Будучи одним із власників фірми «Райкер груп», що спеціалізується на будівництві будівель, мостів та інших споруд, яку вони розвивали разом з братами Алексом і Нешем.
Будучи найстаршим, він вважав за правильним бути організованим і дати братам трохи свободи.
Свого часу він мав її достатньо. Нічні тусовки, п'яні загули з друзями. Дівчата змінювалися із завидною частотою.
Чим і користувалися журналісти, звичайно не забуваючи додавати всьому «глазурі» як любить висловлюватись сучасна молодь. Приписуючи красеню і ловеласу все нові і нові пригоди.
Будь-яка дівчина, яка опинилася поряд з ним у радіусі півметра, автоматично зараховувалася ними до його так званого "списку подружок».
Сам хлопець ніколи не давав коментар чи спростування будь-яким статтям, домислам чи пересудам.
Усіх усе влаштовувало. Йому безкоштовний піар, їм голосні заголовки.
Та й самі жінки нічого не мали проти. Самі буквально вішалися йому на шию. Так би мовити, кожна хотіла спробувати щастя та «приручити» завидного холостяка.
Природа не поскупилася і наділила хлопця розкішними зовнішніми даними. Ростом метр дев'яносто три, спортивної статури, темно-русяве волосся, чітко виражені риси обличчя. Привабливі зелені очі. Ну і звичайно запас грошей, якого було б достатньо, щоб забезпечити безбідне існування пари сотень людей, включаючи їх найвіддаленіших родичів, наче той магніт приваблював протилежну стать. Але навіть маючи такі успіхи, Томас із Братами й не думав зупинятися.
Завдяки своєму статусу міняв жінок як йому заманеться. А про те, щоб нарешті зупинитися навіть не думав.
Всюдисущі журналісти один перед одним рясніли знімками Райкера старшого з його жінками.
І молодші також не відставали.
Деякі газети намагалися підняти свій рейтинг за рахунок скандальних статей за його участю. Строкаючи заголовками «Нова пасія в гаремі» або інтерв'ю з його колишніми. Які за гроші залюбки ділилися особистою інформацією.
Деякі з жінок ділилися інформацію через образу, що їх покинули.
Деякі з них намагалися таким чином засвітитися на телебаченні, намагаючись показати себе з найкращого боку.
Томаса це не хвилювало.
Навіть те, що більшість тих дівчат, що приписували йому роман, з ним були навіть не знайомі.
Він насолоджувався життям і не звертав на це ніякої уваги. І такі дрібні непорозуміння його не хвилювали.
Лише жартував перед друзями, мовляв бути його коханкою стає статусним і якщо дівчата так до нього тягнуться, то хто він такий, щоб їх засмучувати.
Але одного прекрасного дня… все змінилося.
Дід з батьком вирішили, що настав час хлопцям дорослішати і братися за розум.
На черговій сімейній вечері їм передали кермо влади компанією, з напуттям «все у ваших руках» і повністю відійшли від справ.
Право на вибір вони не мали. Точніше сказати, його їм просто не дали.
Нічого не поробиш!
Довелося коритися волі старших.
І тут усе закрутилось.
Томас взяв на себе всі турботи щодо фінансових, юридичних аспектів їхньої фірми.
Алекс, відповідав за зв'язки з клієнтами, безпеку та постачання необхідних матеріалів, для реалізації того чи іншого проекту.
Неш, був творчою особистістю, відповідав за проектування та моделювання об'єктів, і стежив за процесом створення від початку і до здачі в експлуатацію клієнту.
Одним словом, кожен з них був не замінний у своїй сфері та спільній сімейній справі. Не зважаючи на різні погляди.
Проїхавши повз зупинку, Томас не помітив, як на великій швидкості, обкотив з калюжі людей, що виходили з громадського транспорту. Було майже дев'ять і йому потрібно було терміново потрапити до офісу. Так як рівно о дев'ятій, було призначено співбесіду на посаду адміністратора з персоналу, і йому обов'язково треба було бути присутним.
Ще до цього потрібно встигнути забрати копію резюме з відділу кадрів, обраної ним раніше претендентки на цю посаду.
Сьогодні явно був не його день.
Все розпочалося з того, що вчасно не спрацював будильник.
Його кавова машина збунтувалася, і чоловік залишився без своєї ранкової дози кофеїну. Що зовсім не прибавляло йому настрою та гарного розташування на день.
На додаток до всього на вулиці лив проливний дощ. Доведеться витратити час і пізніше відвідати автомийку.
А в нього і так день був розписаний на двадцять висим години.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.