Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Жінка в Берліні, Марта Хіллерс 📚 - Українською

Читати книгу - "Жінка в Берліні, Марта Хіллерс"

3 275
0
30.11.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Жінка в Берліні" автора Марта Хіллерс. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Жінка в Берліні, Марта Хіллерс» була написана автором - Марта Хіллерс, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💛 Публіцистика".
Поділитися книгою "Жінка в Берліні, Марта Хіллерс" в соціальних мережах: 

📚 Ласкаво просимо на readukrainianbooks.com, ваше найкраще джерело літературних скарбів світу! Сьогодні ми презентуємо вам книгу "Жінка в Берліні" від видатного автора Марти Хіллерс. Ця книга доступна для безкоштовного читання без реєстрації на нашому сайті.

📖 Головний герой книги - жінка на ім'я Анна, яка опиняється в Берліні під час Другої світової війни. Вона стикається з жорстокістю та руйнуванням війни, і її щоденник стає свідченням подій і життя жінок у складний період історії. Ця книга розкриває тему страждань та сміливості жінок, які опинилися серед жорстокого конфлікту.

🖋 Авторка Марта Хіллерс - талановита письменниця, яка відома своєю здатністю створювати реалістичні та вражаючі образи. Вона ретельно вивчає історію і завжди намагається передати глибину почуттів та емоцій героїв.

🌍 Readukrainianbooks.com - це ваш шанс насолодитися найкращою світовою літературою на українській мові. Ми робимо високоякісні книги доступними для всіх, хто цінує слово та хоче розширити свій світогляд.

📚 "Жінка в Берліні" - це важлива та емоційно заряджена книга, яка відкриває перед нами історію жінок під час війни. Завітайте на readukrainianbooks.com та поглибьтеся в цій захоплюючій історії! 📚❤️🌆

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 76
Перейти на сторінку:

Анонім

Жінка в Берліні

Зміст

Оксана Луцишина. Жінка в Берліні. Жінка в підвалі. Жінка у своєму домі • 5

Передмова • 13

Жінка в Берліні • 15

Післямова • 285

Роксоляна Свято. Більше не безіменна • 291

Оксана Луцишина

Жінка в Берліні. Жінка в підвалі. Жінка у своєму домі

Читаючи цю книгу, не можу позбутися докучливого і болісного дежавю — підвали, вибухи, знову підвали, жінки, що там переховуються, наступ ворожої армії — «іванів», — яка ґвалтує переможених. Десь це вже було, причому зовсім нещодавно. А дещо лишається незмінним — наприклад, підвали. Ніхто в Україні зараз не може почуватися безпечно, поки ці пащі ощирилися на нас усіх. Підвал — символ війни, наших захоплених і окупованих територій, символ самого насильства, достеменна територія жаху. Це там тримають полонених славні легіонери «деенер» і «еленер» (а може, й ті-таки «івани»…), там відрубують пальці й виколюють очі воякам і волонтерам. Може, там само і ґвалтують жінок. Але тема зґвалтувань досі традиційно замовчується у суспільстві навіть у мирні часи, що вже казати про воєнні. Статистики майже нема, як нема і відомостей. Окрім хіба розрізнених свідчень, які потім враз перериваються, бо жертва зненацька замовкає. Можна лише гадати, що спричинило це мовчання і як далі складається її доля, бо ж гіркіни та їм подібні — це продукт тієї самої системи, що породила «доблесну» ґвалтівницьку радянську армію. Але якщо би навіть ці жертви вийшли на світло і захотіли говорити — наскільки готове суспільство до такої розмови?..

«Жінка в Берліні» охоплює період від 20 квітня до 22 червня 1945 року. Радянські солдати, про яких нам, поколінням, вихованим за Союзу, розповідали тільки як про миролюбних, добродушних «альош» із порятованими німецькими дітьми на руках, постають мародерами і ґвалтівниками. Німецькі жінки для них — воєнні трофеї, винагорода. Авторка відверто змальовує визиски і насильство, хоча в її мемуарах ми не знайдемо жахливих, майже гротесково-горорних сцен масових зґвалтувань, переламаних хребтів і відрізаних грудей жертв. Натомість такі сцени ми подибуємо у декого з мемуаристів-чоловіків, тих самих колишніх вояків-«іванів». Наприклад, у Леоніда Рабічєва або Ніколая Нікуліна, яких шокували ці криваві дійства. Авторці йдеться не про це — втім, її відвертість і спосіб аналізу пережитого теж здатні шокувати, хоча і з інших причин.

Загалом цю книгу не можна читати поспіхом, «задля сюжету»: це не danse macabre мертвих, живих і покалічених. Це відстеження реакцій і аналіз «зсередини» ситуації, «зсередини» людини, яка є жінкою. І аби могти правильно відчитати написане, а по тому ще й зрозуміти, чому і для чого саме нам і саме зараз конче необхідно прочитати цю книгу, треба, мабуть, коротко окреслити суть проблеми — сексуального насильства над жінками і жіночого досвіду на війні.

Складність тут полягає в тому, що насправді це сукупність проблем. Маємо тут насамперед проблему власне насильства, і не тільки у воєнний час. Втім, де воно починається, де закінчується і що можна й треба кваліфікувати як таке, зрозуміло не всім. Адже сексуальне домагання — це теж насильство, а епістемне насильство, закладене у самій мові, — така сама реальність, як і побої. Як показує досвід флешмобів #ЯНеБоюсьСказати і #МеТоо, сам факт проговорень чи спроб проговорень насильства над жінками викликає у суспільстві шалений опір і суперечки. Саме поняття зґвалтування супроводжується знецінюванням. Тим значущішим є, як наголошує Славенка Дракуліч у своїй книзі «Вони б і мухи не скривдили», рішення Міжнародного трибуналу щодо Драґолюба Кунараца, Радомира Ковача та Зорана Вуковича, ґвалтівників, визнаних винними у злочинах проти людяності. Зґвалтування — це і є злочин проти людяності, проте для багатьох ця думка як мінімум революційна, якщо не просто нестерпна. Найстрашніше у цьому розділі читати про реакцію засуджених. Вони не можуть утямити, за що їм це покарання, цей осуд — та й узагалі, а що такого сталося? Ну зґвалтували якихось там дівчаток, ну продали когось комусь, але ж нікого не вбивали. Хіба після цього вони злочинці? Все як було розказали чесно, сподіваючись на м’який вирок, а тут раптом виявляється, що їх вважають ледве не душогубами.

Якщо ж зґвалтування знецінюють, то що казати про домагання, визиски, вербальні образи та інші вияви сексизму і мізогінії. Війна і окупація, як правило, оприявлюють проблеми ґендерної свідомості і загострюють їх. Напевно, можна стверджувати: що більше зон непроговореності містить у собі культура, то складніше буде давати собі раду із ґендерно забарвленими травмами воєнного часу.

Я би сказала, що читати «Жінку в Берліні» важко, але я зараз не про емоції. Маю на увазі той факт, що арсенал смислів, необхідних для того, щоб її власне відчитати, а не просто читати, не є повністю напрацьованим. Можна ковзати поверхнею тексту, вловити й запам’ятати його стиль, але не зрозуміти сенсу тих чи тих сцен або описів. Не втримаюся від лише одного спойлера. Авторка розуміє, що єдиний спосіб уникнути групових або неперервних зґвалтувань — це знайти собі офіцера, на «власність» якого (тобто жінку) солдати не сміли би зазіхнути. І знаходить: спершу це лейтенант на ім’я Анатоль, а потім майор, із яким у неї трапляються й інтелектуальні розмови. Одного разу авторка навіть плаче в його обіймах від емоційного виснаження й суто людської — не обов’язково «жіночої» — самотності, поки майор її втішає. Я цілком можу уявити собі читача, який подумає, що між цими двома, жінкою і майором, все ж відбувся якийсь катарсис, якесь почуття.

Зрозуміти, що це не зовсім так, точніше, зовсім не так, можна, якщо паралельно вчитатися в описи подібних «стосунків», описаних мемуаристами-чоловіками із клану завойовників. Леонід Рабічєв розповідає про свою велику любов до німкені. Цю дівчину він зустрів у… імпровізованому борделі, куди його, доволі порядного молодого офіцера, який справді намагався завадити ганебній поведінці інших, привели підлеглі. Рабічєв ніби знехотя все ж кивнув на одну дівчину, навіть не роздивившись її, і пішов із нею в окрему кімнату. Побачивши, що офіцер шокований її вродою, дівчина попросила захистити її від решти солдат, і він наказав їм вийти. Після цього бранка змінилась до невпізнаваності, віддавшись офіцерові з жагою, пристрастю і, як він гадав, любов’ю. Рабічєв тут-таки зізнався дівчині в коханні, справді готовий (як йому здавалося) одружитися з нею, проте невчасно заснув; коли ж прокинувся, дівчини поруч уже не було.

Ця молода німкеня вдалась до такого самого кроку, як і авторка

1 2 ... 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жінка в Берліні, Марта Хіллерс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жінка в Берліні, Марта Хіллерс"