Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Варіанти, Роберт Шеклі 📚 - Українською

Читати книгу - "Варіанти, Роберт Шеклі"

915
0
12.02.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Варіанти" автора Роберт Шеклі. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2.
Електронна книга українською мовою «Варіанти, Роберт Шеклі» була написана автором - Роберт Шеклі, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB, FB2 та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Фантастика".
Поділитися книгою "Варіанти, Роберт Шеклі" в соціальних мережах: 

Том Мішкін безтурботно подорожує відкритим космосом, везучи різноманітні товари для поселення на планеті Дора-V, коли на його кораблі раптом трапляється аварія — виходить з ладу таємнича деталь із кодовою назвою L-1223A. Щоб вирішити проблему, йому доводиться здійснити посадку на загадковій планеті Гармонія, де розташований склад запчастин для космічних кораблів. Однак виявляється, що не все так просто і потрібна йому деталь зберігається не на складі, а в іншій частині планети. Разом із роботом-помічником Том Мішкін вирушає на завдання, яке дуже швидко перетворюється на подорож різноманітними світами, паралельними реальностями та сюжетними лініями. Написана у гротескному, постмодерному стилі, повість знаменитого американського фантаста Роберта Шеклі «Варіанти» з її насиченим гумором та сюрреалістичною образністю стане для читача справжньою поживою для розуму і неодмінною втіхою для серця.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 32
Перейти на сторінку:

Роберт Шеклі

Варіанти

Частина перша

Примітка

Правила нормальності будуть тимчасово скасовані, поки розробляють нові правила. Нові правила можуть бути не такими, як старі. Годі навіть здогадатись, якими вони будуть.

Мабуть, найкраще, що можна зробити, — уникати конфліктних ситуацій, проводити решту дня в ліжку, заспокоюватись.

Або ж, якщо це здається нудним, я можу повести вас на прогулянку.

1. Використання «простих засновків» названо хибним

Том Мішкін пробирався крізь Малу Маґелланову хмару на малій швидкості світла, просуваючись вправно, але не поривно. «Безстрашний-ІІІ», його космічний корабель, був навантажений замороженими хвостами південноафриканських лангуст, тенісними кросівками, кондиціонерами, апаратами для виробництва солодового молока та іншими товарами повсякденного попиту, призначеними для поселення на планеті Дора-V. Мішкін дрімав у великому командному кріслі, заколисаний вогниками, які перебігали на контрольній панелі, і тихим клацанням вимикачів. Думав про нову квартиру, яку планував купити в містечку Перт-Амбой-басмер за десять миль на схід від Сенді-Гука. У передмісті можна мати трохи тиші та спокою, хоча проблема сполучення підводним човном...

Клацання одного з вимикачів обернулося на дзенькіт.

Мішкін випростався в кріслі: його вухо пілота повсякчас начувало аварію, що її могло б не бути, але яка часто ставалася.

Дзень, дзень, дзень, хрусь.

Так. Сталася аварія.

Мішкін тяжко зітхнув — то було особливе, властиве пілотам зітхання, обтяжене передчуттям, фаталізмом, невдоволенням. Він чув, що аварія сталася десь глибоко в нутрощах корабля. Аварійне табло (призначене начебто тільки для реєстрації ударів ззовні) стало фіалковим, потім червоним, пурпуровим, а далі чорним. Корабельний комп'ютер прокинувся зі своєї досить тривалої догматичної дрімоти й пробурчав:

— Аварія, аварія, аварія.

— Дякую, я вже знаю, — мовив Мішкін. — Де вона і яка саме?

— Аварія у вузлі L-1223A. Назва за каталогом: перехідний блок замкового клапана з лівого борту і кільцевий фіксатор. Безпосередня причина аварії: 8 (вісім) зігнутих болтів плюс спіральна тріщина в ніші фіксатора. Опосередкована причина: кутове пресування згаданих вузлів призвело до молекулярних змін у будові металу, і ці зміни спричинили стан, відомий як утома металу.

— Угу. Але чому? — запитав Мішкін.

— Припущення щодо першої причини: кілька болтів у названому клапані зігнулися від надмірного тиску, тому життя клапана в зборі зменшилося до 84,3 годин роботи замість 195,441 років, зазначених у специфікації.

— Чудово, — зітхнув Мішкін. — А що відбувається тепер?

— Я ізолював той відсік і вимкнув головний привід.

— Плавання проти течії космічної річки без весла, — прокоментував Мішкін. — Чи можу я взагалі використовувати головний привід достатньо довго, щоб добутися до найближчого центру технічного обслуговування кораблів?

— Ні. Використання зламаного вузла негайно спричинить кумулятивні викривлення в інших частинах головного приводу, що призведе до повного руйнування, вибуху, смерті й довічної чорної мітки у твоєму послужному списку. Тобі ще й випишуть рахунок за новий космічний корабель.

— Що ж, я, звісно, не хочу мати чорних міток у послужному списку, — сказав Мішкін. — Що мені робити?

— Твій єдиний здійсненний варіант вибору — усунути й замінити зламаний вузол. Для задоволення таких нагальних потреб на різних ненаселених планетах створено склади запасних частин. Найближча планета до твоїх теперішніх координат — Гармонія-ІІ, 68 годин звідси на запасному приводі.

— Звучить доволі просто, — мовив Мішкін.

— Теоретично.

— А практично?

— Ускладнення бувають завжди.

— Наприклад?

— Якби ми знали, — відповів комп'ютер, — тоді ускладнення не були б дуже складними, правда?

— Думаю, так, — погодився Мішкін. — Гаразд, визначай курс і летімо.

— Слухаю й виконую, — сказав комп'ютер.

ВИКОРИСТАННЯ «ЧИСЛЕННИХ ЗАСНОВКІВ» НАЗВАНО ПЛУТАНИНОЮ

Учора в ексклюзивному інтерв'ю засобам масової інформації професор Девід Г'юм із Гарвардського університету заявив, що послідовність не зумовлює каузального зв'язку. Коли його попросили висловитись докладніше, він зазначив, що послідовність лише нагромаджує, але не породжує.

Ми запитали доктора Іммануїла Канта, що він думає про це твердження. Професор Кант у своєму кабінеті в Каліфорнійському технологічному інституті здавався прикро враженим. «Воно,— мовив він,— пробудило мене від моєї догматичної дрімоти».

2. Шалені синестезійні удари

Мішкін відхилився назад у кріслі й заплющив очі. Але з'явилися прикрі ознаки: порушення співвідношень різних чуттів, референтні ідеї, гарячі спалахи. Розплющив очі. Теж нічого хорошого. Потягся рукою до перекидної пляшки. Етикетка повідомляла: «ЯКЩО ЩОСЬ ПІДЕ НЕ ТАК ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ, ВИПИЙ». Мішкін випив, потім помітив етикетку з іншого боку пляшки: «ЯКЩО ЩОСЬ ПІДЕ НЕ ТАК ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ, НЕ ПИЙ».

Один радіоприймач тихо нарікав сам собі: «О Господи, мене вб'ють. Я знаю, що мене вб'ють. Чому я взагалі зголосився їхати в цю безумну подорож? Мені недостатньо було просто сидіти коло вікна в Галлікрафтерсі й вивчати краєвид. Ні, мені кортіло бути активним. І де я в біса тепер?»

Мішкін не мав часу на радіо. Він мав свої проблеми. Принаймні він визнавав, що вони — його. Важко бути впевненим.

Він з'ясував, що лише уявляв, ніби розплющив очі. Тому розплющив очі. Але чи насправді? Мішкін збирався знову розплющити очі — у разі, якщо він знову це собі лише уявив, — однак стримав себе, уникнувши отак справді прикрої форми безкінечної регресії.

Радіо бурмотіло знову: «Господи, я не знаю, куди я лечу. Якби я знало, куди лечу, я б не полетіло. Але не знаючи, куди я лечу, я не знаю, як не летіти туди, бо не знаю, куди прямую. Хай йому біс, не так воно мало бути. Мене запевняли, що буде весело».

Мішкін швидко ковтнув із перекидної пляшки. «Гірше бути не могло», — вирішив він, і це свідчило, як багато він знає.

Здається, була потрібна рішучість. Мішкін випростався в кріслі. Сказав:

А тепер слухай. Ми й далі діятимемо, спираючись на засновок, що ми ті, ким здаємося цієї миті, і будемо такими невизначено довго. Це наказ. Зрозумів?

— Усе йде під три чорти, а він ще накази віддає, — відповів програвач. — Джеку, що з тобою, невже ти думаєш, ніби це чортова субмарина абощо?

— Ми мусимо тягти в один гуж, — проказав Мішкін, — інакше нас усіх розтягне в різні боки.

— Трюїзми, — проказало крісло. — Ми всі можемо загинути, якщо він скотився до трюїзмів.

Мішкін здригнувся і знову приклався до перекидної пляшки, потім мерщій поставив її, перш

1 2 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Варіанти, Роберт Шеклі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Варіанти, Роберт Шеклі"