Книги Українською Мовою » 💙 Зарубіжна література » Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан 📚 - Українською

Читати книгу - "Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан"

150
0
30.03.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Крук (переклад В. Гречки)" автора По Едгар Аллан. Жанр книги: 💙 Зарубіжна література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Електронна книга українською мовою «Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан» була написана автором - По Едгар Аллан, яку Ви можете читати онлайн безкоштовно на телефонах або планшетах. Є можливість скачати книгу у форматі PDF, EPUB (електронне видання), FB2 (FictionBook 2.0) та читати книгу на Вашому гаджеті. Бібліотека сучасних українських письменників "ReadUkrainianBooks.com". Ця книга є найпопулярнішою у жанрі для сучасного читача, та займає перші місця серед усієї колекції творів (книг) у категорії "💙 Зарубіжна література".
Поділитися книгою "Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан" в соціальних мережах: 

Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.

Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.

Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
(переклад з англійської "The Raven" Едгара Алана По)

Якось півночі сумної я слабкий шукав в сувої
Знань химерних та цікавих, що не пам'ятають більш,
Я кивав, куняв я кволий, як роздався стук раптовий,
В двері хтось тихенько стукав, стукав тихо, наче миш.
"Гість то лиш" прошепотів я, "стукає неначе миш –
Гість то і нікого більш."

О мій розум пам'ятає грудень хмурий, піч палає,
Тінь вугілля на підлозі, що згоріло тут раніш.
Мав на ранок я надію, що читаючи розвію
За Лінор всю безнадію – безнадію суму гірш –
За ім'ям її небесним, ангельських імен не гірш –
Тут яке не скажуть більш.

І шовків багрових кожний, шурхіт від завіс тривожний
Сповнював мене боязні, незнайомої раніш;
Щоб спинити дрож нервову, став повторювати знову:
"Гість це проситься сумує, стукає, неначе миш –
Запізнілий гість сумує, стукає, неначе миш –
Це лише й нічого більш."

Духом я зміцнів відчутно, та сказав було щоб чутно:
"Пан чи пані, Ви пробачте, Ви пробачте прошу лиш…
Дійсно я дрімав напевно, думав хтось у сні, даремно…
Ледь помітно в двері стукав, стукав, як скребеться миш."
Двері відчинив непевний, то людина, а чи миш –
Темінь там й нічого більш.

В темінь глибоко вдивлявся, боязливо дивувався,
Марив мріями такими, що ніхто не мав раніш;
Та була незламна тиша й темінь тиші мовчазніша,
Лиш єдине прозвучало: я "Лінор", – промовив лиш!
Дивіться такожЕдгар Аллан По — ЕлеонораЕдгар Аллан По — МетценгерштайнЕдгар Аллан По — МовчанняЩе 59 творів →Біографія Едгара Аллана ПоІ "Лінор" – мій шепіт тихий, повернувсь луною лиш!
Він лише й нічого більш.

В дім коли я повертався, всім нутром я розпалався,
Незабаром чую знову стук сильніший, ніж раніш.
"Ну, авжеж" кажу собі я, "ну авжеж, то вітер віяв;
Ти лише зараз поглянеш й таємницю дослідиш –
Серце ти вгамуєш лиш й таємницю дослідиш –
Вітер то й нічого більш!"

Я відкрив вікно і бачу, як поважний гість неначе
Входить, в нього крук величний з тих, що вже немає більш
Він нітрохи не вклонився, не вітався, не спинився;
Наче цар, хазяйновито над дверима всівся лиш –
Всівся він на бюст Паллади, сів понад дверима лиш –
Всівся і нічого більш.

Потім чорна птаха мила сміхом сум мій замінила,
Надто вже була серйозна і суворіша ще більш,
"Поголився хоч ти друже" я кажу "нам небайдужий
Крук, що з берегу Нічного, давній чи старий скоріш,
Лорд мій з берегу Плутона, ти назви себе скоріш!"
Мовив крук: "Ніколи більш."

Здивувався я немало, як це чітко прозвучало,
Хоч і сенсу трохи мало – недоречно трохи більш;
Бо зі мною будьте згодні, не жило ще до сьогодні
Тих, хто бачив над дверима звіра чи пташину лиш –
На своїй скульптурі б вгледів звіра чи пташину лиш
З іменем "Ніколи більш".

Круку втім, було самотньо, каркнув з бюсту безтурботно
Тільки ту єдину фразу, наче вже нема ясніш.
Слів надалі вже не чулось – пір'я навіть не стріпнулось –
Поки я шептав, що "Друзі відлетіли вже раніш –
Завтра й він мене покине, як надії ще раніш."
Крук сказав: "Ніколи більш."

Вражений, як тиш зламала репліка, що пролунала,
"Звісно" мовив я, "цю фразу, що одна у нього лиш
Вивчити була нагода, бо співав його господар
Про тягар нудьги сумної, з тих пісень, або скоріш –
Панахиди по надії, скинути тягар скоріш
"Назавжди – ніколи більш."

Все ще крук в оману вводить, в сміх мій сум весь переводить,
Ставлю перед ним я крісло, мудрувати щоб зручніш;
Потім грузну в оксамиті, й думи думаю розмиті,
Хто він, хмурий і зловісний птах, що темряви темніш –
Що мені сказати хоче крук, що темряви темніш
Кажучи "Ніколи більш"?

Так, гадаючи сиділось й говорити не хотілось
Пташці в очі, що пекли вже в груди полум'я не гірш;
Цим та іншим переймався, головою опирався
На подушку з оксамиту, де була Вона раніш,
Де її на оксамиті вже не буде як раніш,
Від тепер – ніколи більш!

Тут повітря загустіло, мов невидимим кадилом
Янгол поводив навколо, й навкруги розлив він тиш.
Крикнув я: "Невдахо! Бог твій передав тобі цей спокій,
Спокій від Лінор утрати, зілля пий і сум облиш!
Зілля забуття ти випий й згадку за Лінор облиш!"
Мовив крук: "Ніколи більш."

"Вісник!" крикнув "зла прояво!Вісник – птах, а чи диявол!
Чи тебе прислав Спокусник, чи пригнала буря лиш,
В край спустілий, втім безстрашний, де живу я бідолашний –
У будинку жахом повнім – правду ти мені скажи ж –
Є ж бальзам у Гілеаді? Є? – скажи мені, скажи ж!"
Мовив крук: "Ніколи більш."

"Вісник!" крикнув "зла прояво! Вісник – птах, а чи диявол!
Присягнися Небесами – Богом прошу, знаєш ти ж –
Розкажи душі у щемі, що в далекому Едемі
Діву ту вона обійме, що Лінор звалась раніш –
Діву світлу ту пригорне, що Лінор звалась раніш."
Мовив крук: "Ніколи більш."

"Демон, пташко, хай ця фраза – стане за дороговказа!
І тебе назавжди верне у нічну Плутона тиш!
Чорних пер не хочу бачить – згадку про обман це значить!
Бюст покинь понад дверима, в самоті мене залиш!
Вийми з грудей дзьоб кривавий, згинь з очей, мене залиш!"
Мовив крук: "Ніколи більш."

Тільки крук сидів недвижно, дивовижно, дивовижно…
На Паллади бюсті тихо він сидів – дивився лиш…
Тільки очі демонічним жевріли вогнем предвічним…
Тільки лампа відкидала тінь його як і раніш…
Тільки вже з тієї тіні я не вийду як раніш…
Не здіймусь – ніколи більш!

Переклад Віталія Гречки

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Крук (переклад В. Гречки), По Едгар Аллан"