Читати книгу - "В день Нового року, до неї, Устиянович Микола"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Устиянович Микола
- 161
- 0
- 16.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ведеш к востоку слізную зіницю?
Чи ти єще, болізненная,
Не запалила твоїм снам гробницю?
Єще ли стогн мечтаній блідих
З чорної рветься твого серця згари?
А долі сум чувств твоїх святих
Чи світ єще тобі не склав на мари?
Бідна, остав! ах, твоя зоря
Давно вже щезла із небес востока.
Тобі давно надій нора
Висхла, сред молній розсвіту урока.
Тобі нести в вечірню затінь взрок,
Що осіняє хрест: там сяде колись милий,
Весна твоя, азбука твоїх гадок,
Вірний судьбі, судьбою онімілий.
При нім знайдеш незв'ялий цвіт любві,
Чист як душа, що його садила,
Цвіт, над котрим мечтала слізно ти,
І земний рай, і наповіді всі проснила;
В-около нього мирна тишина,
І роса мила вечірньої охолоди,
А над ним та ж сама зійде звізда,
Що на востоці золотить неба зводи.
Там же, о там, до западной звізди,
Стреми душею, стреми твоїм взором;
І враз коли вона заблисне ти,
Сідай при милім над могили ровом,
І подумай хвилінку з ним одну
Думку за щастя, що судьба стоптала,
І вірно в грудь його ізлий сльозу
Послідню, що-сь єще не виплакала.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В день Нового року, до неї, Устиянович Микола», після закриття браузера.
