Читати книгу - "Який мені вітер у серце повіяв, Сосюра Володимир"
- Жанр: 💙 Класика
- Автор: Сосюра Володимир
- 135
- 0
- 25.04.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
що в нім, як навколо, зелений розмай!
Про що б не писав я, не думав, не мріяв,
та все перед мене донецький мій край.
І все перед мене задумані гори
збігають, мов килим ясний, до Дінця,
і ріднії села, і рідні простори,
і шахти, й заводи, й степи без кінця…
І ліс за Дінцем… Ой, як часто я в ньому
блукати любив! Серце, років не ліч
з тих днів, як з піснями ми йшли в Борівському,
коли ми повстали на прокляту ніч.
Неначе сьогодні… Я юний, смуглявий…
Мені борівщанка дає молока,
і осінню пахнуть зів’ялії трави,
і твердо гвинтівку тримає рука.
О рідний Донбасе, мій тату могучий,
ти в серці моєму навік заяснів!
І спів солов’їний, і вітер, і тучі,
і шелест колосся, і гул поїздів…
Які вечори там! У бриючім льоті
там ластівки линуть в провулках глухих,
в далекій моїй, в дорогій Третій Роті,
де слухали вишні дитячий мій сміх…
Мов бризнуло сонце промінням під вії,
й хтось тепло рукою погладив чоло…
То вітер донецький у серце повіяв,
то поле донецьке в душі розцвіло!..
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Який мені вітер у серце повіяв, Сосюра Володимир», після закриття браузера.
