Читати книгу - "Хто вміє дружити, Тетяна Золотухіна"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Тетяна Золотухіна
- 273
- 0
- 16.05.23
👭📚 Книга "Хто вміє дружити" 💖📖
Привіт, друзі! Я - Тетяна Золотухіна, авторка книги "Хто вміє дружити". Хочу розповісти вам про цю незвичайну та надзвичайно важливу історію.
У цій книзі ви знайдете багато дружби, пригод та цікавих знайомств. Головна героїня, Марта, виявляється у новому місті, де вона змушена знайти нових друзів. Разом із Мартою вирушайте у захопливу подорож по пошуку справжніх друзів і відкривайте для себе непередбачувані пригоди.
Ця книга нагадує нам про те, що дружба - це не тільки подарунок, але й вміння бути підтримкою, співчуттям та вірити одне в одного. Вона вчить нас цінувати та поважати різноманітність, а також розуміти, що справжні друзі - це незамінні скарби в нашому житті.
Запрошую вас на сайт readukrainianbooks.com, де ви зможете погрузитися у світ "Хто вміє дружити" разом з Мартою та її новими друзями. Відчуйте тепло та радість дружби, відкрийте для себе унікальність кожної людини та зрозумійте, що разом ми сильніші.
💖📖 Разом із книгою "Хто вміє дружити" Тетяни Золотухіної відкрийте для себе чудовий світ дружби, пригод та важливих взаємин. Випробуйте емоції та мудрість, які пропонує ця захоплива книга.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якось вранці гуляло по лісі самотнє Слоненя.
Раптом на галявині воно зустріло Тигреня. Слоненя підійшло до нього й сказало:
– Давай з тобою дружити!
– Це як? – здивувалося Тигреня.
– Я не знаю. Я просто чув, що це добре.
Вони сіли поруч і стали думати, що ж це означає, "дружити", але так нічого й не придумали.
– Треба спитати в батьків, – запропонувало Слоненя.
– Гаразд. Зустрінемося тут, на галявині, коли тінь від бамбука стане найдовшою.
І вони пішли кожне до своїх батьків, щоб спитати, що значить "дружити".
Тато Тигр відпочивав після нічного полювання. Він відмахнувся від сина і не став йому нічого пояснювати.
Мама Тигриця була зайнята серйозною розмовою з тіткою Бегемотихою.
– Потім, потім, – сказала вона Тигреняті.
Батьки Слоненя того спекотного дня купалися в річці. Вони відповіли сину, що не знають...
Тигреня дочекалося, поки сонце почало опускатися в джунглі, й пішло на галявину, щоб зустріти там Слоненя.
– Привіт, – сказало Слоненя. – Мої не знають.
– А мої обіцяли розповісти потім.
– Давай будемо питати в усіх, хто трапиться по дорозі, – запропонувало Тигреня.
І вони пішли у джунглі.
По дорозі Слоненя зривало з дерев плоди й пропонувало Тигреняті, воно не знало, що тигри не їдять фруктів.
Тигреня відмовлялося, але щоб не засмутити Слоненя удавало, ніби в нього болить живіт.
Нарешті вони зустріли двох мавпочок, що грали на гілках великого дерева.
– Скажіть, будь ласка, – чемно звернулося до мавпочок Тигреня, – чи не знаєте ви, що значить "дружити"?
– Про які дурниці говорить це дурне Тигреня, – заторохтіли мавпочки й зникли в листі дерева.
Слоненя й Тигреня пішли далі. Згодом вони дійшли до річки.
Тигреня розгублено зупинилося. Воно не вміло плавати. Тоді Слоненя нахилило хоботом велику гілку, і через цей "місток" Тигреня перебралося на інший бік.
Потім вони зустріли Крокодила. Він сидів у ставку й тримався за перев'язану щоку. З його очей текли сльози.
– Чи не могли б ви сказати, – звернулося до Крокодила Слоненя, – як нам із Тигреням треба дружити?
– Яке нахабство! Хіба ви не бачите, що в мене болять зуби? А ви тут зі своїми дурницями... – і Крокодил пірнув у воду.
Слоненя засмутилося, а Тигреня почало його втішати...
– Хочеш, я заспіваю тобі пісеньку?
І Тигреня заспівало про те, як добре ганятися за метеликами й перевертатися у траві. Воно дуже старалося, щоб Слоненяті сподобалося. І Слоненя весело хитало головою.
Потім вони стомилися й сіли відпочити. Вони зовсім забули, куди й навіщо вони йшли, так гарно їм було разом.
І тут звідкись прилетів червоно-зелений Папуга.
– Пр-р-речудово! – закричав він. – Бідолашні батьки шукають їх, хвилюються, а ці двоє друзів гуляють!
– Ти чув? Він сказав: "двоє друзів". Це про кого?
– Пр-р-ро вас, – уточнив папуга. – Ну ж бо, мерщій додому!
І вони щасливі пішли додому.
Тато Тигр був дуже сердитий:
– Чому ти не граєш з тигренятами? Щоб я більше не бачив тебе із Слоненям. Нема чого сказати – знайшов друга!
Тато Слон фуркнув, почувши це:
– Мій син знайде собі кращих друзів!
І вони забрали своїх дітей в різні боки.
Але якось, проходячи берегом річки, Тигреня побачило на піску такі слова:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хто вміє дружити, Тетяна Золотухіна», після закриття браузера.
