Читати книгу - "У солодкому морквяному лісі, Сергій Козлов"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Сергій Козлов
- 280
- 0
- 22.05.23
🌳🥕 Привіт! Я - Сергій Козлов, автор книги "У солодкому морквяному лісі". Дозвольте мені розповісти вам про цей чарівний світ, де пригоди злітають на вас з кожною сторінкою, а смачні морквинки розкривають нові смаки!
🌳🥕 "У солодкому морквяному лісі" - це книга, що перенесе вас у мальовничий світ, де головні герої - маленькі звірята - вирушають на пошуки найбільшої, найсолодшої морквини. Разом з ними ви підете на незабутню подорож, де чекають насмішки, дружба та важливі життєві уроки.
🌳🥕 У цій книзі я намагався передати чарівну атмосферу природи та значення дружби. Кожна сторінка переповнена емоціями, мудрістю та натхненням. Ви відчуєте, як серце радіє разом з героями, коли вони знаходять свою солодку морквину і переживають незабутні пригоди.
🌳🥕 У цій книзі я закладаю важливі моральні цінності, такі як взаємодопомога, толерантність та повага до природи. "У солодкому морквяному лісі" - це книга, що спонукає дітей та дорослих берегти природу і цінувати кожну мить, проведену разом з близькими.
🌳🥕 Не пропустіть можливість зануритися у чудовий світ "У солодкому морквяному лісі" від автора Сергія Козлова, яку ви можете прочитати на сайті readukrainianbooks.com.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Більш за все заєць любив моркву.
Він сказав:
– Я б хотів, щоб у лісі замість ялинок росли морквини.
Білка найбільше любила горіхи.
Вона сказала:
– Я б хотіла, Зайцю, щоб замість шишок на твоїй моркві росли горіхи.
Ведмедик найбільше любив мед.
Він сказав:
– Я б хотів, щоб восени йшли повільні медові дощі.
Їжачок найбільше любив сушені гриби.
Він сказав:
– Нехай твої дощі, Ведмедику, почнуться після того, як я назбираю грибів.
Отак все і вийшло. Замість ялинок за одну ніч виросли морквини.
Заєць спиляв дві морквини і потяг до себе в хатку.
На морквяних хвостиках виросли горіхи. Білка набрала їх великий кошик та сховала в дуплі найбільшої морквини.
Їжачок ходив між морквин та збирав гриби.
А під осінь полилися повільні медові дощі.
Заєць їв моркву з медом.
Білка – горіхи з медом.
Їжачок – гриби з медом.
А Ведмедик цілими днями стояв на морквяному узліссі з роззявленою пащею.
І тільки коли темніло, – зовсім ненадовго, зовсім трішечки, – гарненько облизавши всі чотири медові лапи, лягав спати...
А всі вовки з лісу пішли. Тому що вовки не люблять солодкого.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «У солодкому морквяному лісі, Сергій Козлов», після закриття браузера.
