Читати книгу - "Ведмедик та Сонячний Заєць, Сергій Козлов"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Сергій Козлов
🐻🌞 Вітаю всіх любителів чудових історій! Я - Сергій Козлов, автор книги "Ведмедик та Сонячний Заєць". Запрошую вас у світ неймовірних пригод, який наповнений дружбою, взаємодопомогою та незабутніми моментами.
У цій казці розповідається історія про незвичайне поєднання - ведмедика та сонячного заєця. Вони живуть у казковому лісі, де кожен день принесе щось нове і цікаве. Ведмедик і Сонячний Заєць вчаться долати перешкоди, вирішувати проблеми та допомагати один одному.
Ця книга викликає посмішку та навчає важливим життєвим цінностям. Вона надихає дітей бути толерантними, добрими та відкритими до нових друзів. Кожна сторінка книги наповнена кольоровими ілюстраціями, які розкривають усю магію казки і роблять її ще більш захоплюючою.
📚🌞 Запрошую вас на readukrainianbooks.com, де ви зможете відкрити сторінки "Ведмедика та Сонячного Зайця" та приєднатися до їхнього унікального світу. Ця книга - це нагадування про важливість дружби, взаєморозуміння та взаємодопомоги. Вона стане улюбленою книгою вашої дитини, яка вчить цінувати і приймати різноманітність.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ведмедик прокинувся, розплющив одне око і побачив, що на підлозі перед вікном сидить величезний Сонячний Заєць.
– Привіт! – сказав Ведмедик. – Ти хто?
– Я – Сонячний Заєць, – сказав Сонячний Заєць. – Я чекаю, коли ти прокинешся.
І Ведмедик, мружачись, виліз із ліжка.
– Спершу застелимо постіль, – сказав Сонячний Заєць і стрибнув на ліжко.
Ведмедик збив подушку, застелив ковдру.
– Так, – сказав Сонячний Заєць. – Тепер будемо вмиватися. – І перелетів до рукомийника. – Ведмедик вмився.
– Тепер відчинимо вікно! – Ведмедик відчинив вікно.
– А тепер будемо робити зарядку! Раз-два! – І Сонячний Заєць почав скакати по всьому будинку.
– Ляжемо на спину! – крикнув він. Ліг на спину і витягнув вуха. І Ведмедик ліг на спину і постарався передніми лапами витягнути хоч трохи свої вуха.
«Ех, – подумав він, – мені б такі вуха, як у Зайця!»
– Ти що це робиш? – запитав Сонячний Заєць.
– Та це я так, – сказав Ведмедик. – Що далі?
– Переходимо до водних процедур! – сказав Заєць і поліз у цебро з водою.
– Посунься, – сказав Ведмедик і сів поруч. Коли вони розтерлися махровими рушниками і сіли снідати, Ведмедик раптом стукнув лапою по столу.
– А зуби! – сказав він.
– Так, – сказав Заєць. – Тільки я забув щітку.
І тоді Ведмедик почистив зуби своєю зубною щіткою, а Сонячний Заєць – лапою, хоча це не за правилами, і в кожного має бути своя зубна щітка, але що ж поробиш, якщо Сонячний Заєць цього ранку так поспішав до Ведмедика, що залишив свою зубну щітку вдома?
Коли вони знову сіли за стіл, у двері постукали, і увійшов Їжачок зі своїм Сонячним Зайчиком.
– Здрастуй, Ведмедику! – крикнув Їжачок. – Ви вже снідаєте?
– Ага. Сідайте! – сказав Ведмедик.
І вони вчотирьох сіли за стіл і смачно поснідали.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ведмедик та Сонячний Заєць, Сергій Козлов», після закриття браузера.
