Читати книгу - "Капустяний лист, Олена Бехлерова"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: Олена Бехлерова
🥬📖 Книга "Капустяний лист" 🌱🌟
Привіт! Я - Олена Бехлерова, авторка книги "Капустяний лист". Запрошую вас у захоплюючу подорож до світу дитинства, де капустяний лист приховує багато чудес та незабутніх пригод.
У цій казковій історії ви зустрінете Марійку, маленьку дівчинку, яка живе у селі серед зелених полів та мальовничих горбів. Її найбільшим скарбом є капустяний лист, який вона знаходить у саду. Цей листок магічно оживає і стає її найкращим другом.
"Капустяний лист" - це книга, яка розповідає про важливість уяви та віри в дива. Вона надихне вас бачити магію у навколишньому світі, навчити вас цінувати прості речі та бути вдячними за маленькі радощі життя.
Запрошую вас на readukrainianbooks.com, де ви зможете перегорнути сторінки "Капустяного листа" та відкрити для себе неповторний світ дитинства та фантазії. Ця книга здатна зігріти ваше серце своєю ніжністю та спонукати до безмежного захоплення.
🌟📖 Я, Олена Бехлерова, чекаю на вас у цій казковій мандрівці, де капустяний лист стане символом дитячого задоволення та безтурботності. Разом ми засіємо нашу уяву, і вона проросте, розкриваючи чарівність і доброту, які приховані в найпростіших речах.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніс якось Зайчик капустяний лист. Лист був великий, круглий. От Зайчик ішов та радів:
– Добрий буде в мене сніданок!
Раптом він почув жалібний писк. Це Горобчик лежав під кущем: злий хлопчисько підбив його камінцем.
– Пити, пити, – став просити Горобчик.
Зайчик не гаявся. Він одразу побіг до річки, приніс води у капустяному листі та напоїв пораненого Горобчика.
«Ну, а от тепер я наїмся досхочу, до дому вже зовсім близько», – подумав Зайчик і пішов далі.
А в цей час пішов дощ.
«Що мені дощ! Не боюся його!» – сказав Зайчик і чимдуж побіг додому.
І знову його хтось тихенько погукав:
– Зайчику, порятуй!
Це Метелик, що лежав у траві.
– Якщо дощ намочить крила, я не зможу злетіти.
– Іди під парасольку! – сказав Зайчик та підняв капустяного листа над Метеликом. І навіть сам під ним умістився.
Дощ швидко вщух. Метелик подякував і полетів, а Зайчик узяв свій лист і побіг далі.
Але тільки він підійшов до річки, як побачив у воді Польову Мишку. Вона ледве-ледве, з останніх сил трималася за тонку гілочку.
«Мабуть, потоне...» – подумав Зайчик. Не довго думаючи, кинув свій лист у воду.
– Ось тобі човен, рятуйся!
Мишка видерлася на лист і припливла до берега.
– Дякую тобі, Зайчику! – сказала вона і втекла.
А тим часом капустяний лист підхопило течією, і він поплив, здалеку схожий на зелений круглий човник.
– Ех, поплив мій сніданок! – вигукнув Зайчик. – Ну, нічого, зате я зробив три добрі справи: напоїв Горобчика, сховав від дощу Метелика і врятував Польову Мишку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Капустяний лист, Олена Бехлерова», після закриття браузера.
