Читати книгу - "Людина, ведмідь та лисиця, болгарська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: болгарська казка
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Один чоловік пішов у ліс орати.
Аж назустріч йому іде ведмідь.
– Слухай, приятелю, нумо разом орати!
– Гаразд, – відказав чоловік, – тільки як я випряжу одного вола, щоб він попасся, то впряжу тебе!
Ведмідь погодився.
Орали, орали, зорали поле.
– Посіємо пшеницю! – сказав ведмідь.
Посіяли. Стеріг пшеницю ведмідь, стеріг увесь час, поки вона росла й стигла. А тоді прийшов чоловік жати і спитав ведмедя:
– Як будемо ділити? Кому вершки – тобі чи мені?
– Мені корінці, тобі – вершки, – відповів ведмідь.
Зжали пшеницю, обмолотили, розділили – чоловікові зерно, а ведмедю – солома!
– Ну, приятелю, ти мене обдурив! Посадимо тепер картоплю! Посадили картоплю. Ростили, підпушували її – один раз, другий. Гарна виросла картопля. Ведмідь сказав:
– Тепер мені вершки, тобі – корінці!
Чоловік погодився. Викопали картоплю, він забрав її, а ведмедю лишилось сухе картопляне бадилля.
– Ти знов обдурив мене, – заревів ведмідь. – Я тебе з’їм!
А бігла мимо лисиця, почула ту розмову і сказала:
– Чоловіче, не бійся, я тебе врятую!
Вибігла на горбок і загукала звідти:
– Чоловіче-е-е, а є коло тебе ведмеді, вовки?
Ведмідь злякався та й просить чоловіка:
– Ти кажи: «Нема, нема!»
Той і відповів:
– Нема, нема!
– А що то біля тебе – чи не пень?
Ведмідь просить:
– Кажи: «Пень, пень!»
І той відповів:
– Пень, пень!
– Чоловіче, а є в тебе мішок? – питає лисиця.
Він сказав:
– Є, є!
– Ану вкинь у мішок того пня!
– Вкинь мене, чоловіче, в мішок, – сказав ведмідь.
– Чоловіче, а мотузка в тебе є?
– Є, є!
– То зав’яжи мішок!
– Зав’яжи, чоловіче, мішок, – повторив ведмідь.
– Чоловіче, а в тебе є палиця?
– Є, є!
– То вдар його палицею по голові – бий, скільки сили стане!
Схопив чоловік палицю та ну молотити по мішку. Бив, бив, аж поки
ведмідь здох. Тоді лисиця підійшла до чоловіка й питає:
– Чоловіче, а що ти мені даси за те, що я врятувала тебе від ведмедя?
– Дам тобі дві курки.
Попросив її зачекати, пішов сам у кущі, кинув у торбу двох собак, зав’язав, а тоді вернувся до лисиці й сказав:
– Іди туди, он за той горбок і там розв’яжи торбу, а то ще набіжать собаки, проженуть тебе і курей поїдять.
Пішла лисиця за горбок, розв’язала торбу, собаки вискочили й роздерли її.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людина, ведмідь та лисиця, болгарська казка», після закриття браузера.
