Читати книгу - "Гостинні мурашки, болгарська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: болгарська казка
- 243
- 0
- 22.08.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Якось випала душе холодна, люта зима. Всі звірі поховалися у своїх норах, боялись і носа виткнути нагору, їжі не було: скрізь панували сніг, мороз і голод. Тільки мурашкам добре: їхня хатка тепла і повна харчів. Одного дня лисиця вилізла зі своєї нори й пішла до мурашок.
– Сестрички-мурашечки, відчиніть мені! Я замерзла, вмираю з голоду,– почала вона проситися та стукати в двері.
Мурашки позбиралися коло дверей.
– Не можемо ми тебе пустити, кумо-лиско. Ти ще нас потопчеш, наші харчі поїси, а ми ж їх ціле літо збирали,– каже найстарша мурашка.
Заплакала тоді кума-лисиця.
– Прошу тебе, бабусю мурашко, відчини мені, врятуй мене, бо я загину!
Оглянула стара мурашка своє мале й тепле житло, та серце в неї було добре, не могла вона лишити лисицю на морозі й відчинила двері.
Зраділи мурашки своїй гості. Кожна принесла, що мала, і пригостила лисицю. Тільки-но та обігрілась і наїлась, як у двері знову постукали.
– Хто там? Хто прийшов цього студеного дня? – запитала стара мурашка.
– Бабусю-мурашко, це я, цвіркун! Пусти мене погрітись, я дуже змерз. їсти я не проситиму. Тільки нагріюся, повеселю вас своїми піснями та й піду собі.
– Добре, цвіркунчику, заходь, – сказала мурашка. – Посидь собі, погрійся.
Зайшов цвіркун досередини, та, коли побачив лисицю, дуже налякався і тихенько притулився біля дверей. Проте лисиця таки помітила його.
– О, цвіркунчику, просимо до нас! – каже вона.– А я оце думала, як я житиму тут серед мовчазних мурашок. Вони ж не вміють ні співати, ні грати, живуть, немов у могилі. Ану, витягай свою сопілку та повесели нас трошки.
Цвіркунові ніде було дітися: витяг він сопілочку та й заграв. Почала лисиця хоро танцювати. Підстрибує та товчеться по малій мурашиній хатинці, топче мурашок, бо не було їм де сховатися і звільнити місце для лисиччиних танців. Танцювала-танцювала лиска, топтала-топтала мурашок, які її прихистили й нагодували, доки чи не всіх їх потоптала. А цвіркун собі грав та й грав. Не смів і дух звести – боявся, що лисиця тут його й проковтне.
Мало-помалу стомилася лисиця і сіла перепочити, а цвіркун бочком, за двері й утік. Побачила лисиця, що цвіркуна немає, і кинулася за ним навздогін.
А ті кілька мурашок, що лишилися живі, не могли й поворухнутися, бо лисиця повідтоптувала їм ноги. Насилу доповзли вони до дверей, міцно їх зачинили і ніяких гостей більше вже не пускали.
Ось чого мурашки кривоногі: тієї лютої зими лисиця повідтоптувала їм ноги, коли приходила до них просити порятунку.
* Хоро – болгарський народний танець.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гостинні мурашки, болгарська казка», після закриття браузера.