Читати книгу - "Зайчики, білоруська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: білоруська казка
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Їли два зайчики в ліску під берізкою, гріються на сонечку і розмовляють.
А в ліску так гарно!.. Мушки гудуть, одна за одною ганяються, крильцями видзвонюють, ніби сміються. А там дрізд посвистує, хлопчика Пилипка передражнює:
– Пюліп! Пюліп!
А Пилипко по вереску з кошиком ходить, на боровики задивляється. Ще далі зозуля кує.
Ну так світло, тепло, весело!
Та невесело зайчикам, невесела в них розмова.
– Ой, яка гірка доленька наша! – каже один зайчик.– Бійся щодня, тремти щогодини, усе прислухайся, чи не ходить ворог твій близько.
– А скільки в нас ворогів! Хто тільки не кривдить нас, бідних зайчиків! Кривдять нас люди, кривдять звірі; навіть птахи-хижаки – шуліки, сови, пугачі – і ті нас, зайчиків, зневажають.
– І як боронитися нам від лютих наших ворогів? Чим рятуватися? Одна тільки надія на наші ніжки: вибавлять з біди – наше щастя, а не вибавлять – пропала наша шкурка!
І гірко заплакали зайчики.
Плачуть і сльози лапками втирають.
– Хіба ж можна жити нам на світі? – каже другий зайчик.– Ніхто не боїться нас, ну, зовсім ніхто!.. Мабуть, підемо та у воду кинемось!
Наплакалися, нагорювалися бідні зайчики і пішли до озера топитися з горя. Прийшли до озера, зупинилися, попрощалися. До самого берега підійшли, щоб у воду кинутись, аж бачать – стриб жаба на купину: побачила зайчика і злякалася.
– Еге,– каже один зайчик,– є ж на світі створіння, що й нас бояться. Мабуть, їм ще важче на світі жити.
Глянули зайчики один на одного й побігли назад у лісок.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зайчики, білоруська казка», після закриття браузера.
