Читати книгу - "Джерело край світу, англійська казка"
- Жанр: 💙 Дитячі книги
- Автор: англійська казка
- 210
- 0
- 18.09.23
Бібліотека сучасних українських авторів "ReadUkrainianBooks.com" - це унікальний веб-сайт, що дозволяє знайти популярні книги українською мовою, які охоплюють широкий спектр тем та жанрів. На відміну від традиційних книжкових магазинів, бібліотека працює 24/7 та дозволяє читати будь-яку книгу в будь-який час. Крім того, на сайті можна знайти безкоштовні електронні версії книг, які доступні для завантаження на будь-який пристрій.
Навіть якщо ви знаходитеся далеко від України, "ReadUkrainianBooks.com" дозволяє насолоджуватися українською мовою та літературою, що є важливою частиною культурного досвіду країни. Незалежно від того, чи ви новачок української мови, чи вже володієте нею на рівні носія, "ReadUkrainianBooks.com" пропонує широкий вибір книг на будь-який смак.
Бібліотека також допомагає у популяризації української літератури та авторів, що є важливою роботою відчутної культурної місії. Завдяки "ReadUkrainianBooks.com" можна досліджувати творчість сучасних українських авторів та відкривати для себе нові таланти. Не зважаючи на те, де ви знаходитеся, бібліотека надає можливість переживати світ літератури на новому рівні.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У добрі старі часи – а вони й справді були добрими, хоча то були не мої часи, і не твої, та й нічиї, – жила на світі дівчина. Звали її Розмарі. Була вона весела і роботяща. Та все б нічого, якби не зла мачуха.
Отож Розмарі доводилося з ранку до ночі поратися по господарству, натомість, щоб приміряти нові наряди, їсти смачні тістечка й розважатися з подругами, як це роблять усі дівчата. То мачуха загадувала мити кам’яну підлогу, і Розмарі, повзаючи на колінах, терла її щіткою. То змушувала прати, і вона, засукавши рукави, цілий день стояла біля ночов.
Та чим краще працювала дівчина, тим гірше ставилася до неї мачуха і все більше її ненавиділа. Якщо Розмарі вставала рано, мачуха бурчала, мовляв, їй не дають спокійно поспати. Коли ж готувала обід, мачуха казала, що його не можна їсти.
Бідна Розмарі! Цілими днями вона трудилася, і все було не так, все було погано.
А одного дня мачуха надумала й зовсім позбутися її. Підкликала падчерку і каже:
– Візьми решето і ступай до джерела, що край світу. Набери у решето води, та дивись, принеси його повним ущерть, а ні, то нарікай на себе!
Мачуха гадала, що Розмарі нізащо не знайде джерело край світу. А якщо і знайде, то хіба ж донесе воду в решеті?
І дівчина вирушила в дорогу. Кожного стрічного запитувала вона, де знайти джерело край світу. Але ніхто не знав.
Нарешті зустріла стареньку згорблену бабусю з суч-куватою палицею в руках. Та щось шукала в дорожній пилюці.
– Що ви загубили? – запитала її Розмарі.
– Два пенси.
– Я вам допоможу, – запропонувала Розмарі й заходилася шукати монетки.
А оскільки очі у неї були молоді й зіркі, то вона одразу знайшла їх.
– Дякую тобі, моя дитино, – мовила бабуся. – Сама я ніколи їх не знайшла б! А куди ти йдеш? І нащо тобі це решето?
– Я шукаю джерело край світу, – відповіла Розмарі. – Та, мабуть, такого й немає. Мачуха наказала мені принести повне решето води з джерела, що край світу. А не принесу – вона мене зі світу зживе.
– Я знаю це джерело, – мовила стара, – і покажу тобі дорогу.
І вона розповіла дівчині, як знайти джерело край світу. Та подякувала і швиденько побігла далі.
А ось і джерело. Нагнулася Розмарі, зачерпнула решетом холодної води. Та тільки-но підняла його, а вода вся і вибігла. Пробувала набирати ще іще, але щоразу вода витікала. Стомилася дівчина і заплакала.
Раптом із-під лопуха вистрибнула велика зелена жаба, сіла навпроти Розмарі й запитала:
– Що сталося, люба?
– Ой, бідна я бідна! – відповіла на те Розмарі. – Мачуха веліла мені принести решето води з джерела край світу, а я не можу цього зробити!
– Що ж, – сказала жаба, – обіцяй виконувати всі мої прохання упродовж усього дня і ночі – і я навчу тебе, як набрати в решето води.
Розмарі погодилась, і жаба навчила:
– Виклади мохом, додай трохи глини, та й віднесеш так води до хатини.
А потім скік-скок і плюхнулась прямо у джерело на краю світу.
Розмарі відшукала моху, вистелила ним дно решета, зверху обмастила глиною та й зачерпнула води. Цього разу вода вже не витікала. Розмарі хотіла було йти додому, але тут жаба вистромила голову з води і проквакала:
– Так пам’ятай, що обіцяла!
– Пам’ятаю, – відповіла Розмарі.
А сама подумала: “Що вже такого поганого може зробити мені якась жаба?”
Нарешті повернулася вона додому з решетом, повним води з джерела на краю світу. Як побачила її мачуха, мало не луснула від злості, та ні слова не сказала.
Того ж вечора Розмарі почула тихий стукіт у двері – тук-тук-тук – і чийсь голос:
– Відчини швидше двері, не бійся біди, пригадай джерело, що край світу. Пам’ятаєш, як решетом воду несла через луг, з джерела, що край світу.
– Що це означає? – закричала мачуха.
Довелося Розмарі розповісти їй усе.
– Дівчина має виконувати свої обіцянки! – сказала мачуха.
– Іди-но і відчини двері!
Вона зраділа, що падчерці доведеться коритися мерзенній жабі.
Розмарі відчинила двері й побачила на порозі жабу. Скік-скок – жаба скочила до дівчини й попросила:
– Підніми на коліна, не бійся біди, посміхнися до мене привітно. Пам’ятаєш, як решетом воду несла через луг, з джерела, що край світу.
Розмарі не хотілося брати на коліна жабу, та мачуха наказала:
– Зараз же візьми її, зухвале дівчисько! Дівчина має виконувати свої обіцянки!
Довелося Розмарі взяти жабу на коліна. А та посиділа-посиділа й каже:
– І за стіл посади, не бійся біди. Пригадай джерело, що край світу. Пам’ятаєш, як решетом воду несла через луг, з джерела, що край світу.
Це прохання жаби Розмарі виконала охоче – принесла хліба, кухоль молока. Та наїлась і мовила:
– Поруч спать поклади, і не бійся біди, Пригадай джерело, що край світу. Пам’ятаєш, як решетом воду несла через луг, з джерела, що край світу.
– Ні за що! – вигукнула Розмарі. – Ти така холодна й слизька! Мені бридко навіть до рук тебе брати!
Та знову втрутилася мачуха:
– Виконуй, що обіцяла, дорогенька! Дівчина має тримати своє слово! Роби, що тобі велять, а ні, то забирайся звідси геть разом зі своєю жабою!
Розмарі поклала жабу в ліжко, але якнайдалі від себе. А зранку жаба їй і каже:
– Ти сокиру візьми і не бійся біди, відрубай мені голову спритно. Пам’ятаєш, як решетом воду несла через луг, з джерела, що край світу.
Спочатку Розмарі не хотіла виконувати цього наказу жаби – адже вона пам’ятала, як та допомогла їй біля джерела край світу. Проте жаба наполягала, і тоді Розмирі взяла сокиру й відрубала їй голову.
І раптом – о диво! – перед нею постав юнак.
Він розповів дівчині, як злий ворожбит зачаклував його, і додав:
– Зняти чари з мене могла тільки дівчина, котра погодилась би виконувати всі мої накази цілий день і цілу ніч, а зранку відрубала б жабі голову.
Ну й здивувалася мачуха, коли замість мерзенної жаби побачила вродливого юнака! І не до душі їй було, коли хлопець сказав, що хоче одружитися з її падчеркою. Незабаром вони обвінчались і покинули мачуху назавжди.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джерело край світу, англійська казка», після закриття браузера.