Читати книгу - "Ректор, Таміла Калас"

- Нижче присідай - Відказує Ректор.

Він аж бордовий від злості, всуває мій мобільний до себе в кишеню, і стає з боку від мене.

- Та куди ще нижче - Збезсилено відповідаю.

- Нижче, і у темпі - Зазирає на мій зад, - Дупа не задеревіла сидіти на лавочці?
Всіх кидає у регіт. 
Я вже спітніла і досить зла для жартів, починаю дивитися перед собою в одну точку, виконуючи вправу не звертаю увагу ні на кого.

- Сташевська ще два підходи - Вигукує Ярослав.

Я знеможено виконую їх з останніх сил, навіть сама дивуюся що змогла присісти десять раз зі штангою. Відкладаю свій тягар, мої руки ватні, ноги трясуться, вперто прямую до лавочки, ледве ноги тягну, напевно завтра на мене чекає кріпатура.

Після виконаної вправи інші дівчата теж сідають хто де.
Я стомлена, як м'ясо падаю на лавочку і розкладаю у сторони ноги.
Павлак повертається із малою пляшкою води й дає мені.

- Молодець - Пожирає мене поглядом і дає воду.
Я беру з його руки пляшку розпечатую і відразу починаю пити, ненаситно ніби декілька діб не бачила води.
Павлак знову приземляється біля мене, я ставлю воду коло ноги, Ігор Семенович продовжує крадькома стежити за мною, бере пляшку з водою з якої я щойно пила, розкриває ковпачок, теж починає пити звернувши погляд на мене, допиває увесь вміст, невже не боїться моїх мікробів.

- А тепер можна мій телефон? - Простягаю руку.

- Можна, після пар зайдеш до мене до кабінету, і я віддам твій мобільний.

Я посміхаюся, впевнена він жартує, але ж ні, підіймається з місця і йде.

- Але він мені потрібний! - Кричу у спину.

- Після пар! - відказує не повертаючись та продовжуючи йти до виходу.

Злюся страшно, досить змусив мене здати це довбаний норматив, ноги й руки крутить, та ще я маю бігати за ним, аби забрати свій мобільний? Ну ні! Не цього разу, буде знати мій характер, сам принесе мій телефон, досить з мене ігор.

Після закінчення пар, їду на свою квартиру. Я твердо вирішила більше не піддаватися на провокації мого Ректора, з кожним днем нашого знайомства, він нахабніє більше.

В дома без мобільного почуваюся як без рук. Вмикаю телевізор починаю знервовано клацати по кнопках пульта, стрибаючи з каналу на канал.

Моя ніч виявилася нестерпною та довгою, я майже не спала, і вже надумала собі різні жахи, може батько дзвонив з відпочинку, і хвилюється, викликав поліцію, під'єднав приватних слідчих, мене шукають по моргах, може дзвонила Ліана, моя подруга дитинства?Або бабуся з Італії чи Сестра.
Ой це ж капець, а якщо мій Ректор спробує глянути на месенджер або Вайбер у мене там інтимне переписування з десятьма хлопцями! Ну подобається мені знайомитися у мережі. 

Там мої фото відео, чим я думала коли дозволила забрати свій мобільний. У мене є окрема тека з моїми розкутими фотками, колись дома у Ліани, ми вирішили зробити "Еротичну фотосесію" Ну я там не зовсім голенька, але мій бюст добре видно. Від надуманого аж мороз брав, ще не доводилося почуватися ніби на мене накопали компромат, сподіваюся що Ігор Семенович не буде копирсатися у моєму гаджеті.