Читати книгу - "Давай одружимось, Уляна Пас"

- Що?! - здається, батько готовий живцем вирвати моє серце. - Якій ще Єві? Вона і фонд! Ти сам можеш собі це уявити?! 

- Не можу, як і те, що ти дійсно через кохання вийшла за Коршуна, - відповідає батько. - Я не готовий віддавати йому все, що у мене є. Саме тому ти маєш зробити все, щоб не розлучитися з ним. Коли буду переконаний, що це дійсно не ігри, у які ти так любиш грати, фонд буде твій. А поки що я не готовий довіряти ні тобі, ні твоєму чоловікові. 

Здається, я таки зробила величезну помилку. Одружилася, щоб батько віддав мені фонд, а тепер ще й доведеться грати у кохання з Коршуном. У мене чотири місяці, щоб переконати тата. Якщо не вийде, ми з Максом розлучимось і фонд перейде Єві. Такий розвиток подій може тільки у страшному сні наснитися. А мій кошмар, здається, перейшов у реальність. 

Батько знову сідає за стіл і береться за роботу. Здається, він вже все мені сказав. У мене також немає слів, тому йду, не прощаючись й голосно гримнувши дверима. 

- Ну що там, Юлечко? - питає Валя, щойно з'являюся у коридорі. Схоже, вона весь час чекала тут. 

- Жесть просто! - бурчу. Всередині справжня буря з емоцій, а як тільки уявлю, що фонд перейде до рук Єви, хочеться видерти всі патли цій ідіотці з накачаними  губами. 

Прощаюсь з Валентиною та швидко покидаю будинок. Хочеться скинути напругу, розслабитися і просто викинути з голови цей жахливий день. Саме тому набираю Ніку і вмикаю гучномовець.

- Ти там жива? - цікавиться подруга.

- А що мені буде? - хмикаю і покидаю територію маєтку батька. Швидко розповідаю Ніці останні новини й зовсім не дивуюся її кінцевій реакції.

- У мене таке враження, що у твого татка старечий маразм, вибач на слові! - заявляє подруга. - Він що, зовсім здурів? Спочатку сам заявив, що ти повинна вийти заміж, а тепер он як все повернув.  Цікаво, чому він так Коршуна боїться? 

- У мене таке враження складається, що його бояться всі, - додаю. - Слухай, не будьмо сьогодні про мого… хм… чоловіка. Краще придумай, як можна завершити цей жахливий день. 

- А що тут думати? - сміється Ніка. - У клуб поїдемо! Треба відсвяткувати твоє весілля! 

В принципі ідея мені подобається. Щоб завершити цей день феєрично, треба тільки напитися. Саме тому їду відразу до Ніки, де знімаю цю кляту сукню та одягаю іншу, яку позичає мені подруга. Чорного кольору і, як на мене, занадто коротка. Та сьогодні я не збираюся сперечатися. Одягаю її мовчки й відмічаю, що ніжки у мене те, що треба. 

Клуб зустрічає нас довгою чергою біля входу, але ми впевнено її обходимо, й охоронець без слів пропускає нас всередину. Добре, що у Ніки всюди є зв'язки, і це місце не стало винятком. 

Всередині яблуку ніде впасти, тому одразу прямуємо до барної стійки та випиваємо кілька коктейлів. Взагалі-то, з алкоголем я на "ви" і п'ю вкрай рідко, а такими дозами - взагалі вперше. Просто весь цей день змусив мене добряче понервувати, тому таке розслаблення можна собі дозволити. 

Після першої години перебування тут почуваюся доволі добре. Настрій стрімко підіймається вгору і власне одруження не здається таким жахливим вчинком.

- Гей, Юлько! А це не твій Коршун он там? - тягне мене за руку Ніка, і мені доводиться прослідкувати за її пальцем. Ми якраз прийшли до бару за черговою дозою алкоголю, і я точно не чекала на такий сюрприз. 

Фокусую погляд на компанії, що займає шкіряні дивани, і розумію, що Коршун дійсно тут. Ну не буде він ввижатися одночасно мені і Ніці. Бачу, що він також вирішив відтягнутися на повну, тільки, на відміну від мене, робить це без алкоголю. У нього на колінах розмістилася довгонога брюнетка, і її рука так відверто погладжувала торс чоловіка. 

Сама не розумію, що мною керує, коли одним махом випиваю стопку текіли і на всіх парах мчу до столика, за яким розважається мій чоловік. Мій п'яний мозок живе своїм життям і щось мені підказує, що завтра я сильно пошкодую про свої дії.