Читати книгу - "Самотній татусь шукає няню, Агата Авенс"

Крізь глибоку дрімоту я почув плач малюка. Дитина! Марку потрібна моя допомога. Потрібно змусити себе встати й піти до хлопчика. Але спочатку треба розліпити очі. Перше, що я побачив мутним поглядом, була жінка.

Та вони що, з глузду з'їхали? Весь світ проти мене. Немовлята, що плачуть. Якісь жінки в моїй спальні. Якого біса їм усім від мене потрібно?

Я у напівзабутті звісив ноги з ліжка і стукнувся об ніжку ліжка. Біль у забитому пальці спалахом пронизав тіло, і я остаточно прийшов до тями.

Серце ще не ввійшло у звичний ритм роботи, палець болів, але ноги вже несли мене до спальні хлопчика. Двері в кімнату були відчинені, і я побачив нову няню, яка схилилася над крихіткою. Що ж, тепер зрозуміло, хто заглядав у мою спальню. Я мовчки спостерігав, як Лана уміло змінює підгузок. Я стояв у коридорі, щоб не привертати до себе уваги. І стежив за тим, щоб Марк отримав правильний догляд. Малюк став дорогий мені, як би я не намагався приховати цей факт навіть від себе. І тому мені було цікаво, як Лана впорається зі своїми обов'язками. Варто їй зробити хоч одну помилку, і я викину її геть.

Змінивши хлопчині підгузки, Лана пішла у ванну, вимити руки, а повернувшись, взяла Марка на руки. Малюк заплакав на іншій ноті, вищій і протяжнішій, і я з досвіду зрозумів, що дитина зголодніла.

- Час годувати його, - сказав я, розкриваючи свою присутність.

Від несподіванки Лана підстрибнула. Обличчя її залила фарба.

- Я... не... а де молоко?

Я кивнув у бік холу.

- Ходімо, я покажу вам. Кок уже наготував припасів на місяць уперед.

Я пройшов у кухню, дістав пляшечку з молоком із холодильника і швидко розігрів її на плиті. Три тижні, які я провів у ролі няньки, навчили мене набагато більшого щодо догляду за немовлятами, ніж мені б того хотілося.

Ми повернулися до малюка. Перш ніж дати пляшечку Марку, я хлюпнув трохи молока собі на руку і спробував його язиком, щоб переконатися, що малюк не обпечеться.

- Я погодую його.

- Та ну що ви, це ж моя робота. - Лана забрала в мене пляшку і підійшла до крихітки.

Я дивився на неї, насупивши брови. Лана нагадувала мені перелякане кошеня. Цікаво, чому?

- Що ви робили в моїй кімнаті?

Дівчина почервоніла:

- Я... я просто намагалася знайти дитячу.

Її голос і напружена спина видавали стан дівчини. Вона явно зайняла оборонну позицію. Я ні в чому не звинувачував її, але, судячи з усього, вона думає інакше. Вона, напевно, вважає, що я перевіряю її. Власне, так воно і є. Заради блага Марка.

Лана схилилася над малюком. Її золотисте волосся розметалося по плечах і накрило немовля. Тримаючи Марка однією рукою і притиснувши пляшку підборіддям до грудей, дівчина вільною рукою скрутила волосся в джгут і перекинула на інше плече.

Я стежив за її діями, мимоволі думаючи про те, яке в неї гарне волосся. Мабуть, я ще не бачив такого відтінку натурального волосся. А те, що Лана не фарбується, було помітно. Учора ввечері дівчина виглядала як процвітаюча бізнес-леді, але зараз вона виглядала якось дуже по-домашньому. У футболці, потертих джинсах і з розпущеним волоссям вона подобалася мені більше.

Я не назвав би її красунею, особливо зі своїм багатющим досвідом у цій галузі. Але було в ній щось таке, що розпалювало в в мені вогонь. У неї була непогана фігура, щоправда, на мій смак, занадто худа. Не завадило б їй трохи погладшати в деяких місцях... Але за довгі роки холостяцького життя я навчився цінувати в жінках більш тонкі речі. Наприклад, вигин шиї, погляд, шовковистість шкіри. І тут у Лани усе було гаразд. Ба більше, моє чоловіче єство реагувало на кожен рух нової няні.

Чорт забирай. Про що я думаю? Це ж не нова подружка, а тимчасова няня, причому з наголосом на слові «тимчасова». Я уже був досить необережний, коли дозволив заманити себе в пастку з цією божевільною угодою. Адже можна було просто взяти кредит самому і розплатитися з нею таким чином за послуги няні. Зрештою, справу-то вона задумала благородну. Невідомо, щоправда, що в неї на думці насправді, може, вона всього лише шукає собі багатенького чоловіка. Але це вже дудки, нас на м'якині не проведеш.

Тож, братику, треба бути обережнішим із цією дамочкою, і жодних пустощів із нею, жодних намірів.

А що до всього іншого, то я розберуся і з угодою, і з матір'ю хлопчика. Головне, щоб Марк ні в чому не мав потреби, а няня ця вилетить звідси з тріском задовго до того, як спливе місяць, про який ми домовилися.

Я подивився на Лану із неприязню, але, побачивши її з Марком на руках, ніжно усміхнену, наче Мадонна на картині Леонардо, я сам не зміг стримати усмішки. Що за жахливі думки лізуть у голову!? Це все втома. Я уже ненавидів себе за ту подвійність, яку відчував щодо пані Пасічник.

- Гаразд, - пробурчав собі під ніс, - ніколи мені тут із вами прохолоджуватися, у мене купа справ. Вечеря о шостій, і попрошу не спізнюватися.