Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відьмаки і стежки Первородних" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 46
Перейти на сторінку:
Частина 9. Рексар злий

 

Вийшовши з кабінету Елара, я побачила відьмаків, що стояли біля вікна і спиралися на стіну. Як діти, що роблять вигляд, що не підслуховували.

Що там з приводу неймовірного слуху відьмаків, нагадайте? - поцікавилася я, проходячи повз. В наявності. - посміхаючись, провів мене поглядом Ламар і увійшов до кабінету Елара слідом за Аяксом. - Доброї ночі! Навзаєм! - відповіла я, посміхнувшись своєю найспокусливішою усмішкою.

Пройшовши коридором і повернувши за ріг мене моментально згріб в оберемок Рексар, та так що я і пікнути не встигла. Менше ніж за хвилину мене мало не вкинули в кімнату, забиту перевертнями з команди Пазурів Дракона. Я тільки встигла почути, як замкнулися за нами двері, але мене тут же підхопили і посадили на стілець у центрі кімнати. Я нарешті змогла озирнутися. Хлопці були дуже злі, очі горіли в усіх.

Хлопці, ви чого? – я здавлено посміхнулася. - Все ж таки добре закінчилося… Заткнися! - гаркнув на мене Рексар, підійшовши. - Ти зараз на дуже тонкій межі від того, щоб відлежуватися в медвідсіку весь наступний місяць.

Я нервово проковтнула і мовчки глянула в очі Рексару. За хвилину мовчання він потер очі.

Чорт забирай, і що з тобою робити?! Ну це ж уже ні в які ворота! Навіщо ти поперлася сюди? Сиділа б на кораблі! - невдоволено пробурчав Рексар і глянув на мене, чекаючи відповіді. - Ну, кажи! Відповідай! Ну ти ж сказав мені заткнутися, ось і мовчу… – тихо сказала я. Так, хлопці, тримайте її. - суворо наказав він команді і рвонув на мене.

Викрутившись і вирвавшись з пари захоплень мене все ж таки схопили і я виявилася піднята за щиколотки, вгору ногами, в парі сантиметрів від підлоги.

Ну що, бажання відповісти побільшало? - глузливо спитав у мене Рексар, нахилившись до мого обличчя.

Моя відповідь тобі по зубах проїдеться. - загарчала я і відразу отримала кулаком у живіт. - Ургх.. Сука ти, Рексар.. Чудово, тепер я відчуваю, що ти налаштована на розмову. - Рексар посміхаючись випростався. - Почнемо з того, навіщо ти вийшла з корабля. Нудно стало… – пробурчала я. А чим ти так Елара порушила? - спитав Джаред і по кімнаті почулися смішки. Своєю харизмою та неземною красою. - глузливо відповіла я і знову отримала удар у живіт. - Гей, ну годі! Чому відьмак гнався за тобою? - зло загарчав на мене Рексар і я зрозуміла, що треба здаватися. Пустіть і розповім! - тільки й встигла сказати я, як мене відпустили і я впала на підлогу вдарившись головою. - Гей, блін, а обережніше не можна?! Так, Майку, ти б обережніше..  Вона в нас і так притрушена, а ти її на голову кидаєш.. - сміючись сказав Джаред. Може мізки на місце встануть. - пробурчав Рексар. І не сподівайся! - рикнула я, встаючи і потираючи голову. - Елар гнався за мною, бо вони знали, що ви мене ховаєте! А як ти йому на очі попалася, нагадай? - піднявши одну брову, спитав командир. Неважливо… - відмахнулася я під невдоволене сопіння команди. - Треба звідси валити. Нас не випустять. Корабель на блоці, охорона всіх виходах. І, бляха, Верховний Відьмак на тебе око поклав, Кіро! – Рексар загарчав на мене. Наче з нами це вперше.. - хмикнув Лука. - Мені вже здається, що ми більше охоронці цієї малої, ніж найманці. Ой, хто б казав! - я блиснула очима на Луку. - Ти найбільше мої запаси отрут і антидотів випив! Так, все, досить! Кіра! - Рексар глянув на мене. - Ти ночуєш тут, під наглядом. Але… - спробувала заперечити я, але тут же замовкла, побачивши палаючий погляд Рексара. Питання закрито. - суворо відповів Рексар. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 9 10 11 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відьмаки і стежки Первородних, Кіра Найт"