Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Множення в умі, або Плинність часу 📚 - Українською

Читати книгу - "Множення в умі, або Плинність часу"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Множення в умі, або Плинність часу" автора Олександр Сергійович Подерв'янський. Жанр книги: 💙 Драматургія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11
Перейти на сторінку:
Микита.

Іс-клю-че-но!

Петро (жеманно).

Ой. Как інтересно. Можна я попробую?

З цими словами Петро спочатку висовує з мішка мізінчик з довгим пофарбованим нігтем, який негайно хтиво пхає собі в рота, а згодом вистромлює елегантну волохату ніжку.

Патрікєєвна.

О, закрой своі блєдниє ногі!

Микита (до Миші).

А ти чого, пацан, інтєрєсуєшся? Дивись у меня!

Миша.

Так. Інтересно, папа.

Микита.

Кушать хочеш?

Миша.

Нєа. Так, чіста по пріколу.

Микита.

Дебіл. (До Гриші.) І ти тоже дебїл. Кругом дебіли. Бля дь, дело всей жизні накривається пиздою.

Микита у розпачі хуярить м'ясорубкою в замизгану стінку, котру прикрашає плакат з написом «Депеш Мод». В тому місці, в яке влучила м'ясорубка, з'являється діра. В діру одразу струменіє сонячний промінь.

Петро.

Кукаріку!

Патрікєєвна.

Ти, придурок, качумай свої галіцизми.

Петро (грайливо).

А то что будет?

Патрікєєвна.

Нос аткушу!

З цими словами Патрікєєвна хижо клацає зубами в небезпечній дистанціїбіля напудреного носіка Петра.

Петро від несподіванки голосно пердить.

Петро.

Ой. Ізвінітє. Я, кажется, пукнул.

Микита грізно підходить до Петра, небезпечно граючись важким тесаком.

Микита.

Це тобі нє кажется!

В цю отвєтствєнну мить двері хатинки відлітають нахуй від страшного удару і в проломі, в переможному сяйві золотої сонячної пилюки, з'являється Василь. Він схожий на роздратованого сенбернара. На плечаху нього сидить Позитивна Енергія. Позитивна Енергія плигає з Василя на підлогу і рішуче пиздує в хату. Там вона здирає зі стін плакати, проколює шприцем развратних резинових хун і підмітає вєніком сміття, яке складається, головним чином, з шприців, тюбіків клєя, людських черепів та інших кісток. Потім Позитивна Енергія відкриває вікна і ставні, і похмура оселя людожерів заливається сонячним сяйвом. В цьому сяйві стоїть Василь в позі Кінг-Конга і пиздить себе кулаками в груди. Від кулаків і грудей струменіють світлі промені, в яких несамовито грається пилюка. Із-за могуньої спини Василя визирають редактори «Гома» і «Бздюча» і Заібуня. яка повністю ще не оговталась після своїх статевих пригод. Василь страшно кричить, як Кінг-Конг.

Василь.

УУ-УУУ-УУУ!!!

Заїбуня.

Ааа-ооо-ааа!

Від їхніх криків стіни людожерської хатинки падають, здіймаючи при падінні титанічну куряву. Залякані людожери падають навкарачки. З того боку, де метушаться редактори, чути крики: «Ти, долбойоб, де камера?», дзвін важкого софіта, який гепнувся комусь на ногу, і волаючий про допомогу крик: «Бля-ядь!».

Миша і Гриша, які очуняли після першого потрясіння, повставали з брудної підлоги і всілися під стіл, закритий клейонкою. Там їм зручно хтиво лапати Позитивну Енергію і пригощати її косяком. Екзальтована Заїбуня з криками: «Сестричка!» обнімається з рудою курвою Патрікєєвною. «Чого ви там сидите? – кричить Заїбуня хлопцям. – А нумо, всі вставайте, будемо гратися в паровозіка», – і сама становиться попереду – паровозом. Патрікєєвна тримає її за талію, а за неї тримається Позитивна Енергія.

Далі ідуть Миша і Гриша, а замикає поїзд Василь в ролі останнього вагона. Вінхтиво лапає підлітків, яким це лапання вочевидь подобається. Микита, який сидить навкарачках, як це полюбляють робити зеки на зоні, качається взад і вперед, охопивши руками гострі вуха, весь віддаючись солодкому почуттю горя.

Микита.

Вся жизнь коту під хвіст. Вся жизнь.

Паровозік.

Чучу-чучу-чучу!..

Петро ніжно пестить Микиту по голові.

Петро.

Нє плач, дядя. Ми отдохньом, ми отдохньом.

Заїбуня свистить паровозом. Паровоз іде в бік сонця. Петро зустрічає сонце переможними криками.

Петро.

Кукаріку-кукаріку!

1 ... 10 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Множення в умі, або Плинність часу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Множення в умі, або Плинність часу"