Читати книгу - "Тінь корони, RIV"

«Мілорде! Ми перемогли. Ворог рятується втечею», — на адреналіні сказав Лео і додав: «Я відправив триста людей, щоб привести наших». Ігвард, тримаючись за плече, привстав.  «Добре! Йди та прослідкуй, щоб кожен повернувся», — сказав король.  «Слухаюсь!» — відповів Лео та покинув намет. Слідом за ним у намет вбігає Олаф з Едріаном на руках. Він швидко зайшов і поклав юнака на стіл. Густан залишив свої справи та підійшов до Едріана.  «Що сталось?!» — здивовано запитав Ігвард.  «Поранений Ароном у бою», — відповів Лео.  «Арон?» — додав король.  «Не знаю, Сір. Напевно, загинув», — промовив вірний рицар. «Сір, він мертвий», — сумно сказав Густан. Ігвард не реагував, лише присів на стілець поряд. Усі в наметі — поранені рицарі та слуги — звернули увагу на стан короля.  «Може, води?» — обережно запитав Мартін. Але король не відповів, він просто сидів і дивився на тіло юного хлопця. Перше, що він промовив, було: «Це моя вина! Це я його взяв із собою!» — винив себе Ігвард.  «Не звинувачуй себе», — сказав лікар, даючи королю кубок чистої води. «Як? Як сказати Марієтті? Як вона відреагує? Так само, як і після батька?» — сам до себе говорив Ігвард. Всі лише могли співчувати королю та Марієтті. У намет вбігає Томас і відразу йде до води, набирає повний кувшин і п’є без зупинки, не помічаючи обстановки. «А що сталося?» — здивовано запитує Томас, звернувши увагу на бездиханне тіло нового друга. Після побаченого він застигає. «Як?!» — тихо промовляє. «Він завжди був поруч!» — продовжує. «Як?» — закінчує та сідає поруч зі старшим братом. «Головне, що ти живий», — каже Ігвард.  «Не я король, а ти!» — відповідає Томас.