Читати книгу - "Остановiсь, мгновеньє, ти прекрасно!"

Свирид Опанасович (тупо). Як слони.

Свирид Опанасович роздмухує вогонь і ставить казан із драконом у піч.

Африкан Свиридович (в'їдливо). Але ж клопи малі, мандавошки іщьо меньші, я вже не кажу про пацюків, самі обичні пацюки. Мій тато, як був малий, з ними грався. А щас піди пограйся, кожен пацюк, як Б-52! Дракони аж всцикаються…

Саломон Самсонович. Кстаті, яка в них середня швидкість?

Африкан Свиридович. Хуй його зна, знаю тіки, шо як летить, не видно. А дракони катастрофічно поменшали, так шо тут і Дарвін ваш не проспить собі хуя, не те шо ми з вами.

Саломон Самсонович. А хулі ми, рядові аспіранти, наше діло – кал.

Африкан Свиридович. Ну, не скажите, Саломон Самсонович, наша праця прекрасна, і она нужна людям.

Саломон Самсонович (з тонкою іроніею). Особенно таким, як Валька. Це ж ваш інститут її розробляв?

Африкан Свиридович. Інтересно, шо ви імєєтє против Вальки? Нормальна внучка нормального дєдушкі.

Саломон Самсонович. При чьом здесь дедушка? Ви лучше спитайте, хто її мама? Признайтесь, мама була ваша – лабораторна?

Валька (гордо). Мама була дика.

Африкан Свиридович (запопадливо регоче). От бачите, а ви іще обіжаєтє, самі ви лабораторний! Я за Вальчиною мамой добряче погасав по джунглях, а она, в свою чергу, мене харашо покусала. Сама запальна, кров гаряча. Азія!

Саломон Самсонович. Ну, харашо, ну з Валькой ясно. От ви, практік, розкажіть, а якщо обізяною буде мужчіна, а женщіна буде обична, шо тагда?

Африкан Свиридович. Всьо буде навпаки, плод буде схож на людину, але з інтелектом обізяни. Пєрвий закон Менделя, але цетупіковий хід, у нас навіть завалили дісєртацію одного мудака.

Саломон Самсонович. Ну навіщо так жорстоко? Були б гарні обізянки.

Африкан Свиридович. Ix нема чого прикрашать, вони і так гарні. Подивіться на Вальку, бачте, які в неї зуби, а у вас?

Саломон Самсонович. Хулі зуби, зуби вставить можна, але я і'бати б її не став, хіба шо п'яний…

Валька (ображено). А я тобі, дураку, і трезвому б не дала! Ходить цілий день весь в гамні і шо-то вообража. Йобарь найшовся!

Свирид Опанасович. Валька, не пизди, коли старші балакають!..

Валька. А чого вони обзиваються?

Африкан Свиридович. От ви напрасно питаєтесь, Саломон Самсонович, найті у Вальки якусь естетику, отталківаясь от антропоморфності.

Саломон Самсонович. Ви говоріте понятней, Африкан Свиридович.

Африкан Свиридович. Ну от смотрітє, от ви говоріте, шо Валька некрасіва, а лебедь красівий?

Саломон Самсонович. Красівий.

Африкан Свиридович. А отдавайте, шоб у вас була така шия, яку лебедя, отакі лапи красні і пір'я кругом, тоже красіво, а? Шо мовчите, скуштували хуя? Так і остальное: лебедь красівий, як лебедь, а обізяна, как обізяна. Хулі не ясно?

Саломон Самсонович. А ніхуя!.. Ну просто інстітут красоти!

Валька (пиздить Джека, який з гарчанням доїда голову дракона). Ану, діду, скажіть йому, шоб Мурзікулишив. Мурзік, киць-киць-киць!..

Голос Мурзіка з сіней. Я січас…

Входить Мурзік, здоровенний сибірський котяра з шерстю, вусами і всім, чим положено. Від звичайного кота Мурзік відрізняється тіки розмірами, саблезубістю і гарним баритоном. Оба дослідника при виді Мурзіка машинально встають, як це роблять не маючі гідності подчиньонні при виді начальника.

Мурзік (лагідно, але дещо звврхи). Сідітє, сідітє, я етого не люблю. В чьом дело, Валєнтіна?

Валька (просто показує на пол, де валяються кишки і гарчить Джек). їж, Мурзік!

Мурзік з виразом огиди дивиться на брудну підлогу і на хижого Джека, який гарчить і вишкіря зуби із-під стола, і з усією силою пиздить його ногою. Переляканий Джек, повизгуючи, виліта з хати, а Мурзік з виглядом гідності сіда за стіл.

СаломонСамсонович (запопадливо виймазкишенікрасіву коробочку із калом, оздоблену палехською розписсю, і протягує Мурзіку). Понюхайте, це імпортний, ви такого не нюхали.

Мурзік Сам нюхай!

Входить Химка – це звичайна вередлива стара баба. Попоравшись у печі, вона дістає звідти казан смачного борщу. Товариство сіда обідать.

Саломон Самсонович (пошепки, з набитим ротом, до Африкансі Свиридовича). А Мурзіка тоже ваш інстітут розробляв?

Африкан Свиридович. Ні, це природа. Такого Мурзіка – хуй розробиш. Все, шо ми щас можем, це такі, як Джек або Валька.

Саломон Самсонович. Да! Мурзік – це Європа!

Африкан Свиридович. Ха! Японія!

Мурзік (почувши про Японію, елегантно витира з вусів драконовий жир). Можете там не шепотіть, я улавлюваю ультразвуки, бачу в цілковитій темряві, читаю мислі на відстані, стрибаю вверх на 20 метрів, а в довжину – на 50, можу перегризти любе залізо і поцарапати любу каменюку. За один раз можу виїбати двадцять киць, не при Вальці будь сказано. Ще продовжувать?

Африкан Свиридович. Ех, нам би так!

Мурзік. Вам так не буде.

З цими словами Мурзік хлібом лізе в тарілку і елегантно підчищає ним недоїдки, потім з'їда хліб і знову витира вуса від жиру.

Саломон Самсонович. А скажіте, Мурзік…

Мурзік. Васильович.

Саломон Самсонович. Мурзік Васильович, і не надоїло вам буть отаким суперменом?

Африкан Свиридович (поправля). Суперкотом.

Мурзік (дуже спокійно). Ви хотіли пошуткувать, але у вас не вийшло. Ні, не надоїло. Я теж, шановний, міг би запитать – чи не надоїло вам цілий день борсатись в чужому калі, але, як бачте, я цього не роблю.

Африкан Свиридович. Така вже в нас робота. І потім кал – це цікаво.

Мурзік. Звичайно. Кожному своє.

Саломон Самсонович. Розумієте, Мурзік Васильович, кал – дуже цікава штука. Ви помітили, шо людина, коли посре, завжди оглядається, шоб побачити, скіки вона насрала і якої якості кал. їй цікаво, а цікавість – це шлях в майбутнє.

Мурзік. Навіщо вам шлях у те, чого у вас нема?

Африкан Свиридович. Ну, не кажіть. У людства зоряне майбутнє, а без кала далеко не полетиш. Вся наша діяльність – це боротьба з забобонами, ця смілива патріотична цікавість – це подвиг!

Мурзік. Тоді чому всі ваші інстітути не спроможні розробить такого хлопця, як я? Чому у вас виходять одні уроди?

Саломон