Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Рубінова книга, Керстін Гір 📚 - Українською

Читати книгу - "Рубінова книга, Керстін Гір"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Рубінова книга" автора Керстін Гір. Жанр книги: 💙 Дитячі книги / 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 63
Перейти на сторінку:
коли я увірвалася в салон.

— Я думала, ти вже пішла, янголятко.

Не встигнувши відсапатись, я подивилася на настінний годинник. Я вийшла із салону рівно двадцять хвилин тому.

— Але добре, що ти повернулася. Забула тобі сказати, що в них у «Селфріджес» є точно такі льодяники, але без цукру, і бляшанка така ж! Утім, ні в якому разі їх не купуй, бо через ці без цукру в людини буває той… бігунка!

— Тітко Медді, чого всі так впевнені, що Шарлотта успадкувала ген?

— Тому що… а ти не можеш спитати що-небудь простіше? — тітонька Медді виглядала дещо спантеличеною.

— У неї досліджували кров? Хіба цей ген не може бути в кого-небудь ще? — мало-помалу я переводила подих.

— Шарлотта, без сумніву, є носієм гена.

— Бо це можна довести за її ДНК?

— Янголятко, ти звертаєшся не за адресою. У біології я завжди розбиралась, як цап у зорях, і не маю жодного поняття, що таке ДНК. Як на мене, все це пов'язано не так з біологією, як із вищою математикою. На жаль, з математикою у мене теж погано. Коли доходиться до цифр і формул, то в мене в одне вухо влітає, а в друге вилітає. Можу лишень сказати тобі, що Шарлотта народилася саме в призначений для неї день, обчислений століття тому.

— Себто дата народження визначає, чи є в людини ген, чи ні? — я прикусила нижню губу. Шарлотта народилася сьомого жовтня, я — восьмого. Себто нас розділяв один-єдиний день.

— Швидше навпаки, — пояснила тітонька Медді. — Ген визначає час народження. Вони підрахували все точно.

— А якщо вони прорахувалися?

На один день! Дуже навіть просто. Поплутали та й годі.

Цей клятий ген був не у Шарлотти, а в мене. Або в нас обох. Або… Я опустилася на лавку.

Тітонька Медді похитала головою.

— Вони не прорахувались, янголятко. Гадаю, ці люди якщо щось і вміють, то це рахувати.

«Ці люди» — це взагалі хто?

— Кожен може прорахуватися, — зауважила я.

— Але не Ісаак Ньютон, — засміялася тітонька Медді.

— Ньютон розрахував день народження Шарлотти?

— Дитятко моє дорогеньке, я розумію твою цікавість. Але, по-перше, іноді краще не знати, і, по-друге, мені справді страшенно кортить отримати свої льодяники!

— Все це позбавлене будь-якої логіки, — сказала я.

— Лише на перший погляд. — Тітонька Медді погладила мене по руці. — Але навіть якщо ти не почула нічого нового, ця розмова хай зостанеться між нами. Бо якщо твоя бабуся дізнається, що я тобі все виклала, то розсердиться. А коли вона злиться, то ще прикріша, ніж зазвичай.

— Я не викажу тебе, тітко Медді. І зараз принесу тобі льодяників.

— Ти хороше дівчатко.

— У мене ще одне питання. Скільки часу минає після першого стрибка перед другим?

Тітонька Медді зітхнула.

— Будь ласка!

— Не думаю, що існують якісь правила. Певно, у кожного носія гена по-своєму. А от керувати своїми мандрами нікому не до снаги. Це відбувається щодня, цілком безконтрольно, навіть по кілька разів на день. Тому так важить хронограф. Як я зрозуміла, з його допомогою Шарлотта не тинятиметься абиде в минулому, а її цілеспрямовано переноситиме в певні, безпечні періоди, де з нею нічого не станеться. Тому не клопочися нею.

Чесно кажучи, я набагато більше клопоталася собою.

— Як надовго людина зникає з цього часу, поки вона перебуває в минулому? — запитала я, затамувавши подих. — І чи може людина вдруге перебратися мало не до динозаврів, коли тут було суцільне болото?

Тітонька Медді рішучим жестом зав'язала мені язика.

— Досить, Ґвендолін! Я й сама цього не знаю!

Я підвелася.

— Все одно дякую за відповіді. Ти мені дуже допомогла.

— Я в цьому не впевнена. Мені страшенно дорікає сумління. Власне кажучи, я не мала заохочувати твій інтерес, тим паче що мені самій не дано цього знати. Коли я розпитувала про ці таємниці свого брата, твого милого дідуся, він раз по раз кидав мені у відповідь одне: «Менше знаєш — здоровіший будеш». Ну підеш ти колись по льодяники чи ні? І не забудь — із цукром!

Тітонька Медді махнула мені на прощання рукою.

Чому це таємниці можуть позбавляти здоров'я? І скільки знав про все це мій дід?

— Ісаак Ньютон? — здивовано перепитала Леслі. — Чи не той це, бува, із законом всесвітнього тяжіння?

— А хто ж іще?! Але він, вочевидь, розрахував і Шарлоттин день народження. — Я стояла біля полиці з йогуртами в харчовому відділі «Селфріджес», притискаючи мобільник до правого вуха та прикриваючи іншою рукою ліве. — Тільки ніхто не вірить, що він прорахувався. Воно й зрозуміло — хто ж у таке повірить, це ж сам Ньютон! Але він точно помилився, Леслі. Я народилася на день пізніше за Шарлотту, але це я перестрибнула з часу в час, а не вона.

— Це все страх яке таємниче. А щоб йому! Цьому довбаному агрегату знову потрібні години, щоб завантажитися! Ну давай, скотина! — Леслі підганяла свій комп'ютер.

— Ах, Леслі, це було так… дивно! Я майже поговорила зі своїм предком! Уявляєш, це навіть міг бути той товстун із картини перед потайними дверима, прапрапрадідусь Г'ю. Звичайно, якщо я потрапила в його час, а не в якийсь інший. Правда, вони могли б запроторити мене в божевільню.

— З тобою могло трапитися бозна-що, — зауважила Леслі. — Я ніяк не можу втямити! Усі ці роки вони влаштовували театр навколо Шарлотти, а тут таке! Ти повинна зараз же розповісти про це матері. Тобі взагалі треба негайно потрапити додому! Бо це може статися будь-якої хвилини!

— Лячно, еге ж?

— Ще й як! Гаразд, я зайшла в інтернет. Загуглю спершу Ісаака Ньютона. А ти дуй додому, зараз же! Ти хоч знаєш, скільки років існує «Селфріджес»? Може, тут раніше була якась яма, і ти пролетиш метрів 12, а тоді як гепнешся!

— Бабуся нестямиться, коли дізнається, — сказала я.

— Так, а бідолашна Шарлотта ще більше… Подумай-но, всі ці роки їй доводилося в усьому собі відмовляти, а тепер вона нічого з цього не отримає… Ось, знайшла. Ньютон. Народився 1643 року в Вулсторпі — цікаво, де це? — помер 1727 року в Лондоні. Бла-бла-бла. Про мандри в часі тут ані слова, зате написано про обчислення нескінченно малих… уперше чую, а ти? Трансцендентність спіралей, квадратриса, оптика, небесна механіка, бла-бла-бла… А ось і закон всесвітнього тяжіння… Авжеж, трансцендентність спіралей звучить якось найближче до мандрів у часі, тобі не здається?

— Відверто кажучи, ні-і, — відказала я.

Двоє поряд зі мною голосно радились, які йогурти їм купити.

— Ти досі в «Селфріджес»? — вигукнула Леслі. — Ану,

1 ... 9 10 11 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Рубінова книга, Керстін Гір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Рубінова книга, Керстін Гір"