Читати книгу - "До зустрічі на Гаваях , Ada Pa"

— Нам два Потоки лави. — Замовила Джен не дивлячись в меню. — З того боку є вільне місце, можеш піти почекати на коктейлі там, а я поки розвідаю обстановку на танцмайданчику. — Сказала вона вказуючи на пустий барний стілець.

— Добре. — Я рушила до місця, в той час як вона вже змішалася між людьми і зникла з мого поля зору. Звісно не так я уявляла цей вечір. Зайнявши місце, почала вивчати очима територію. Все було яскраве, по периметру світилися різнокольорові гірлянди, всі люди були одягнені абсолютно по різному, хто в сорочку з пальмами, хто в ідеально охайний піджак, були сукні, шорти, штани і спідниці. Дехто був одягнений у високі підбори інші ж були одягнені в капці, а деякі люди навіть віддавали перевагу танцям босоніж.

— Хто замовляв два Потоки лави? — Пролунав голос бармена. Я швидко підняла руку, і бокали поїхали в мій бік, на щастя я їх швидко зупинила рукою. Беручи один до рук і відпиваючи, швидко закашлюючись. Я не звикла пити алкогольні коктейлі, тому іншої реакції і не очікувала, але зробивши другий ковток, я вже змогла по-справжньому оцінити смак, відчувався легкий смак банану в поєднані з ананасом. Вони пом’якшували алкоголь і дарували солодкий присмак.

— Веселишся? — Пролунав голос прям біля мого вуха, я підстрибнула, ледве втримуючи бокал в руці.

— Гей, обережніше. — Рука схопилася за ніжку бокалу, підтримуючи його. Я швидко повернула тіло в бік голосу. Спершу мій погляд затримався на до біса сексуально підкачаних грудях, що були помітні через недбало розстібнуту білу сорочку.

— Ей, з тобою все гаразд? — Привів мене знову до свідомості голос. Я перевела погляд на обличчя. Це був Стів, на його обличчі виднілася тривога. Але що цей придурок взагалі собі дозволяє спершу лякає до чортиків, а потім робить зляканий погляд.

Я вдарила його в груди відштовхуючи від себе.

— Ти ще запитуєш чи я в нормі? А ти не думав, що не варто так наближатися до людей без їх відому. Ти налякав мене, і взагалі я не планувала з тобою розмовляти. — Зробила ображений погляд, і повернулася назад до барної стійки.

— Я лиш хотів попросити вибачення. Не гарно вийшло сьогодні за сніданком.

— Та невже? А мені здалося, що ти насолоджувався процесом.

— Я знаю що був повним покидьком, обіцяю що цього більше не повторитися.

— Це буде складно повторити, так як я маю на меті уникати тебе так довго, як мені доведеться тут бути.

— Що мені варто зробити щоб ти мені пробачила? — Його голос був сповнений каяттям. В моїй голові проскакали злі чортики. Сенсу миритися мені немає як немає сенсу злитися на нього, тому чому б не скористатися цією нагодою щоб зробити сьогоднішній вечір ще цікавішим.

Я повільно повернула голову до нього.

— Думаю якщо ти зараз, прямо в одязі пригнеш в он той басейн, — я вказала на водойму прям в центрі танцмайданчику, — Це пом’якшить моє серце. І я можливо навіть пробачу тобі.

Він розвернув тіло в бік моєї руки, зітхнув, і знову повернувся до мене.

— Гаразд, як забажаєш. — Кутик його рота піднявся вгору і він впевненою ходою рушив до води. Пролунав сплеск і увага всіх присутніх спрямувалася на нього. Я тихо розсміялась. А потім мій сміх зник так раптово як і з’явився. Він виринув з води, прибираючи руками, які вже абсолютно не прикривала сорочка, що при взаємодії з водою стала лиш прозорою тканиною, чорне волосся, яке прилипло до обличчя і яким стікали крихітні каплі води. Забравши його з обличчя, він підійшов до краю. Поставив дві руки на бортик і підтягнувся напружуючи вісім.. ВІСІМ КУБИКІВ ПРЕСУ? Я кліпнула декілька разів не вірячи власним очам. Не встигла я отямитись як він вже був поряд, і на мої оголенні плечі стікали краплі води з його одягу.

— Думаю тобі варто закрити рота, якщо не бажаєш щоб голодний комар вкусив тебе за язик. -— Я швидко зімкнула рот. Дідько, я навіть не побачила як вирячилась на нього з відкритим ротом. Що зі мною в дідька твориться, варто перевести увагу на щось інше. Я повернулася до барної стійки підіймаючи коктейль і роблячи декілька швидких ковтків.

— Ну так я загладив свою провину? — Я завела очі, як часто робила коли щось здавалося мені абсурдним.

— Так. Тільки давай більше без цих твоїх дурних жартів.

— Як забажаєш звісно, але знай я завжди не проти охолодитися. — Я подавилася так як саме в цей момент робила нових ковток. Він легенько постукав мене по спині, від чого пішли мурашки.

— Будь обережною коли п’єш, не завжди поряд буде чоловік готовий допомогти.

— Якби поряд не було б такого чоловіка, я б і не вдавилася. — Огризнулася я.

— То виходить я причина цього? — Його голос був сповнений насмішкуватості і... Флірту?

— Ні, ти просто не вчасно опинився поряд.

— Гаразд, зроблю вигляд, що так воно і є.

 Почувши голос Дани, що наближалась до нас, я з полегшенням видихнула. Вона підійшла поклала одну руку мені на плече, а іншою вхопила бокал. Зробивши ковток вона запитально підняла брову звертаючись до мене.

— Бачу тобі тут нудно не було? - Сказала вона вказуючи поглядом в бік Стіва. — Я Дженіфер, можна просто Джена або Джені. — Простягнула вона руку, чоловіку, що був абсолютно не проти вхопитись за неї.