Читати книгу - "Гойдалка, Володимир Лвович Ешкін"

Біосфера планети знаходиться на примітивній стадії розвитку і представлена здебільшого грибками і грибами, які, на думку ксеноботаників, є прямими родичами земних грибів. Вважається, що на Тіронію вони, так само, як і на Землю, потрапили за допомогою міжзоряних комет — уламків гіпотетичної Дощової планети, галактичної прабатьківщини грибів. Довший час Тіронія не цікавила землян як об’єкт для колонізації. Лише у 156 році ЕВ ресурсна компанія «Аванта» отримала дозвіл на розвідку природних копалин на Тіронії. Першими людьми, які ступили на Тіронію, стали працівники «Аванти», що висадились на планеті з борту зорельота «Гарм».

У подальші десятиліття доля Тіронії визначилась. Вона стала місцем видобутку тих рідкісних металів та мінералів, технології молекулярного синтезу яких або неможливі зовсім, або ж дорожчі за видобуток на ресурсних планетах. З часом, на базі гірничої справи, розвинулись галузі органічного та неорганічного синтезу надскладних молекулярних сполук. У ті часи Тіронію називали «планетою хіміків».

Колонізація Тіронії проводилась на комерційній основі, без фінансової підтримки імперського уряду. Окрім «Аванти» в розробці корисних копалин на першому етапі колонізації прийняли участь трансзоряні монополії «Оакл» і «ТСС». Відповідно, колонізація відбувалась в умовах жорсткої економії та фінансової доцільності. Житлові куполи та підземні поселення Тіронії, де на 415 рік проживало двадцять дев’ять мільйонів природнонароджених і клонів, стали загальновизнаними взірцями тісноти, примітивного обладнання та неякісного обслуговування мешканців. У періоди Смут економічні кризи та тотальна корупція раз у раз ставили господарство колонії на межу виживання.

Ще однією проблемою стали грибкові епідемії серед колоністів. Майже всі вони є носіями представників місцевої паразитичної флори. Для придушення хронічних грибкових заражень практично кожний колоніст регулярно піддається профілактичній хіміотерапії. Це впливає на стан здоров’я й тривалість життя тіронійців. Мало хто з них доживає до ста років.

Ще однією проблемою тіронійців є традиційно високий рівень споживання алкоголю і наркотиків. Як серед природнонароджених, так і серед клонів є мільйони практично непрацездатних наркоманів. Обидві громади — людська і клонська — взяли на себе клопіт утримання цих осіб суспільним коштом, що відволікає значні ресурси та створює безліч соціальних негараздів. Наркомафія, поряд з контрабандистами формує численну і розгалужену злочинну складову тіронійського соціуму.

Більшість з працюючого населення Тіронії — оператори, техніки та інженери з обслуговування виробничого та комунікаційного обладнання. В копальнях та на периферійних рудних провінціях використовують клонів. Природнонароджені громадяни колонії контролюють та обслуговують складніші виробничі процеси, в тому числі і на хімічних фабриках. На позаатмосферні військові підприємства, на орбітальні поселення та наукові бази клонів взагалі не допускають. Натомість на фермах, плантаціях їстивних водоростей та на фабриках молекулярно-синтезованої та циркулярно-відновленої їжі працюють сотні тисяч клонів. Це століттями гальмує процес роботизації харчової промисловості. Спроби замінити клонів роботами незмінно призводять до заворушень і повстань.

Статус «малого світу» і право представництва в Сенаті Тіронія отримала у 288 році, а з 365 року представництво в Сенаті було розширено до одинадцяти осіб. Політично активні колоністи у своєму протистоянні з корпораціями завжди апелювали до імперського уряду. У найтяжчі для Імперії часи Тіронія незмінно зберігала вірність центральній владі. Ще за доби Еарлана ІІ на орбіті планети здійснювались ремонт та відновлення військових кораблів. А з кінця минулого століття Тіронія з ремонтної бази Зоряного Флоту перетворилась на одного з головних постачальників корабельних двигунів. Перший орбітальний завод з повним виробничим циклом почав виробляти рушійні секції зорельотів у 397 році.

Сумнівну славу Тіронії принесли тривалі конфлікти між природнонародженими колоністами і робочими клонами. Кількість останніх завжди у кілька разів перевищувала число повноправних громадян. Всі без винятку повстання клонів на Тіронії відзначались безпрецедентною жорстокістю та непримиренністю. Число жертв з обидвох боків обчислюється десятками й навіть (як під час повстання 356 року) сотнями тисяч. Відповідальний за безпеку колонії Четвертий флот незмінно придушував клонські революції, проте їхні негативні наслідки відчуваються й дотепер.

В останні десятиліття відбувалось подальше розмежування клонської громади і суспільства природнонароджених. Населені пункти планети фактично розділені на купольні міста, де живуть повноцінні громадяни, і на підземні поселення клонів. При цьому колоніальна адміністрація практично не контролює ситуацію в місцях компактного проживання робочих клонів. Усі спроби встановити в підземних поселеннях регулярну владу колонії закінчуються безжальним терором проти адміністраторів та правоохоронців. Контроль там здійснюють релігійні авторитети, мафіозні ватажки та виборні шерифи з клонів. Навіть короткочасне вимушене або випадкове перебування природнонародженого на території, де діє формальна юрисдикція клонських шерифів, містить смертельну небезпеку для нього.

Характерний для правління династиї Ойзеле процес поступової соціальної інтеграції клонів і напівкровок у людське суспільство практично не зачепив Тіронії. Жоден з клонів не увійшов до органів самоврядування колонії, жоден не отримав ані офіцерської, ані сержантської посади в поліційних підрозділах. Навіть серед комунальних техніків кількість клонів та напівкровок не перевищує двох відсотків. Відчуження між людьми і клонами зберігається на Тіронії у параметрах середини минулого століття, і, на думку більшості соціологів, загрожує колоністам новими кровопролитними революціями.

5

Космодром «Центральний»,

планета Нола (4КВ06:2),