Читати книгу - "Пил, Ткач-Лев Всеволод"

…Короткий, гучний постріл перервав його, ну, точніше, не постріл, а маленька срібна куля, випущена револьвером з кістяною ручкою, що раз і назавжди пробила високий, спотілий лоб, пройшла крізь хтивий мозок, розкидала крапельки бордової крові по іконах та свічках…

…Тамара обернулась і миттю вчепилась в Романа, обтиснула високий торс руками, тихо зарюмсала, а він очікувано почав:

— Нехтування статутом, порушення статті сто двадцять чотири частини п’ятнадцятої, грубе порушення у виховательському праві. Правом, наданим мені «ДТ» і господом Аврамом, виконав покарання, смертна кара на місці. Надаю представнику постраждалих квитанцію на переселення та право переміщення до найближчого місто-сектора «CB4568», — чітко, ніби завчено, промовляв Роман, закінчивши, передав одній з черниць вручну написану квитанцію з тією ж самою особистою печаткою, схоже, та дівчина була серед них найстаршою, але, попри це, менше ніж інші не натерпілась, вона ж, кивнувши, сховала її у вшиту кишеньку ряси, пішла допомагати іншим дівчатам піднімати ту бідненьку дівчину, що досі стомлено лежала неподалік піп’ячого трупа…