Читати книгу - "Незвична формула, Наталія Гавдьо"

Перший тиждень у “новому” віці Лін проходив як емоційна гойдалка, приправлена маною, перешіптуваннями й неприродно великою кількістю компліментів.

— Тобі йде така довжина волосся, — з посмішкою сказала одна старшокурсниця з алхімічного факультету. — Аж хочеться тебе в лабораторію забрати. Для... досліджень.
— Угу, — буркнула Лін. — Аж бачу, як мої ферменти стають популярними.

Діна, її найближча подруга, зреагувала на зміну просто й прямолінійно:

— Ну, тепер ти виглядаєш так, як завжди звучала. Хоч хтось у цьому закладі перестав думати, що ти “та дивна дитина з аптечної лавки”.

Діна була однією з тих людей, чиї очі завжди трохи примружені від іронії, а серце — несподівано велике, якщо хтось наважувався копнути глибше. Вона походила з родини ремісників, мала розум, як гостре лезо, і язик ще гостріший. Коли Лін уперше з’явилась у класі, Діна одразу підсунула їй чернетку й прошепотіла:

— Якщо раптом збираєшся втікати — візьми мене з собою.

З того часу вони були нерозлучні.

— Тепер усі або бояться тебе, або хочуть із тобою зустрічатись, — сказала вона, коли вони повертались з лекції. — Удачі тобі з цим соціальним... благословенням.

У Лін також з’явився новий знайомий: Тайс, хлопець із факультету магічної інженерії. Він був спокійний, трохи дивакуватий і абсолютно неспроможний відчитати соціальні натяки. Але зате говорив з нею як із рівною з першої ж хвилини.

— Я бачив, як твоя мана хвилюється при зміні погоди. Це не нормально, але цікаво. Хочеш разом поміряти параметри?
— Це твій спосіб запросити на побачення?
— Це мій спосіб запропонувати провести час разом за приладами.
— Майже романтично.

А ось з Коралем Естеро, спадкоємцем старовинного маґроду, ситуація була складніша.

Кораль — високий, з ідеальною поставою і вічно саркастичним виразом обличчя — одразу сприйняв Лін як загрозу. І почав демонструвати це в кожній другій фразі.

— Дивно, як швидко деякі піднімаються. Особливо якщо починають… знизу.
— Ой, це ти про своє соціальне становище в групі? — відповіла Лін з солодкою посмішкою.

Їхня ворожнеча була, як хороше зілля — міцна, пекуча й неочікувано ефективна для підвищення тонусу.

Але Лін не могла позбутися відчуття, що за колючими словами Кораля ховається щось складніше. Можливо — цікавість. Можливо — повага. А можливо, він просто дуже погано вміє заводити друзів.

І що цікаво, саме після однієї з суперечок із ним, артефакт у її свідомості прошепотів:

— Цей буде твоїм союзником. Зрештою. Якщо виживе, звісно.

І Лін повільно, крок за кроком, почала вивчати нову динаміку свого життя. Вона ще не знала, що ці троє — Діна, Тайс і навіть Кораль — стануть її основним оточенням у випробуваннях, які чекали попереду.

Бо в Академії ніщо не триває довго — ні спокій, ні конфлікт, ні юність.

Особливо, якщо ти — дівчина, яка за рік прожила п’ять і носиш в голові артефакт, що вміє підморгувати думками.