Читати книгу - "Слова і фарби, Сергій Кузнєцов"

Мружить очі кицюня смугаста,

ледве рухає хвостиком сірим,

муркотить про родинне багатство,

про життя – дуже тихо і щиро.

Споглядає за всим у хатині,

підвіконня – то місце роботи.

Раптом друзі прийдуть на гостини?

Хто ж іще має стільки турботи?

Може казку вона проспівати

про маркіза-кота у чоботях,

може вас до дверей проводжати –

кішка має важливу роботу.

Має дуже поважну заслугу,

має раду, звичайно що слушну.

Тільки розповідь можна послухать,

якщо кицю чесати за вушком.

Знає все у домівці родинній –

хто на кого сердитий віддавна.

Скільки клопоту з цим щогодини...

Знає, як то залагодить вправно.

Негаразди і «посуд побитий»

заховала кицюня в куточок.

Кішка знає, що треба робити –

муркотіти і мружити очі.