Читати книгу - "Брама"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я здогадався, що вона вирішила оглянути Браму, і пошкодував, що не застав її: не хотілося тинятися самому. Я сперся на плющ, який ріс зі стіни тунелю, і видобув карту.
Я одразу знайшов кілька місць, які варто відвідати. На мапі вони були позначені як «Центральний парк» і «озеро Верхнє». Цікаво, що там? Також увагу привернули «музей Брами» та «Термінальний шпиталь». Останнє звучало загрозливо. Пізніше я здогадався, що «термінал» — це кінець маршруту на шляху назад до Брами. Корпорації слід було назвати це якось інакше, але їй начхати на почуття проспекторів.
Утім, найбільше я хотів побачити корабель!
Щойно це спало мені на думку, я зрозумів, як сильно цього жадаю. Я почав вираховувати шляхи виходу на поверхню Брами, де, без сумніву, були розташовані доки космічних кораблів. Тримаючись однією рукою за поручень, я намагався другою рукою втримати карту. Я швидко визначив своє місцезнаходження: на перехресті п’ятьох тунелів. На карті це місце позначено як «Східна зірка, поверх «Крихітка», G». Один із тунелів вів до ліфтової шахти на поверхню, але який саме, я не міг визначити.
Я вирішив піти навмання, але втрапив у глухий кут. Повертаючись назад, я вирішив постукати в якусь кімнату і запитати дорогу. Двері відчинились.
— Вибачте, — сказав я… і замлів.
Чоловік, який відчинив двері, здавався на зріст таким самим, як і я: його погляд був нарівні з моїм. А нижче від пояса нічого не було: чоловік не мав ніг.
Він щось сказав невідомою мені мовою. Але то було пусте. Інше привернуло мою увагу. Він був одягнутий у тонку яскраву мішковину, зв’язану від зап’ястків до талії. За спиною у нього були крила, якими чоловік легенько махав, щоб залишатися в повітрі. Якщо зважити на низьку гравітацію в Брамі, це було неважко. Однак усе ж мало дивний вигляд.
— Даруйте, я лише хотів запитати, як пройти на поверх «Таня», — промовив я, щосили намагаючись не дивитися на чоловіка. Проте мені це зле вдавалося.
Чоловік усміхнувся, показавши білосніжні зуби. В нього було старе обличчя, але жодної зморшки, темні очі та буйне сиве волосся. Він вилетів у коридор повз мене і сказав чистою англійською:
— Звісно! Перший поворот праворуч, потім ідете до наступної «зірки» і там — другий поворот ліворуч. Ви побачите дороговказ.
Підборіддям він кивнув у бік потрібного перехрестя.
ЛАСКАВО ПРОСИМО ДО БРАМИ!
Вітаємо!
Ви є одним з небагатьох, хто кожного року стає партнером компанії «Брама Корпорейшн». Першим Вашим обов’язком є підписання Протоколу Домовленості, який додається до цього документа. Ви не повинні зробити це одразу. Можете ретельно ознайомитися з угодою і, якщо треба, дістати юридичну консультацію. Проте, до підписання угоди Ви не маєте права користуватися житлом, яке надає Корпорація, харчуватися в харчоблоках і брати участь у курсах Корпорації.
Усі, хто прибув до Брами як відвідувачі або на цей момент не бажають підписувати Протокол Домовленості, можуть скористатися готелем «Брама» і рестораном.
Я подякував і пішов геть. Чоловік залишився висіти у повітрі. Я хотів озирнутись, але не бажав здатися нечемним. Дивно: ніколи не думав, що у Брамі живуть каліки.
Який же я тоді був наївний!
РЕЖИМ ПІДТРИМАННЯ БРАМИ
Усі присутні у Брамі зобов’язані сплачувати щоденний подушний податок за користування повітрям, температурний контроль, керування та інші послуги, щоб покрити витрати на утримання Брами.
Якщо Ви відвідувач, то ці витрати включено до Вашого рахунку за проживання в готелі.
Тарифи для інших осіб опубліковані окремо. Ви маєте право сплатити податок на рік уперед. У разі несплати щоденного подушного податку Ви будете негайно депортовані з Брами.
Примітка: Ми не можемо гарантувати наявність корабля для депортованих осіб.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.