Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Мистецтво кохання 📚 - Українською

Читати книгу - "Мистецтво кохання"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мистецтво кохання" автора Публій Овідій Назон. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 35
Перейти на сторінку:
667 Тільки ж не грубо зривай з її ніжних губ поцілунки, 668     Щоб не жалілась вона — от неотеса, мовляв! 669 Хто ж поцілунок забрав, а віночка не смів їй забрати — 670     Втратити вартий і те, що перепало йому. 671 Після цілунку хіба ж то не крок до здійснення мрії? 672     Кроку того не зробить — тупість, не цнота, повір! 673 Кажеш, насильство? Хай так, але ж воно миле дівчатам: 674     Що так їх вабить, на те начебто з примусу йдуть. 675 Силою схилиш до втіх — усяка зрадіє тій силі; 676     Навіть зухвалість ота — гарний даруночок їй. 677 А не торкнешся, хоч міг, — удаватиме радість обличчям, 678     Серцем до тебе, однак, — певен я, — чутиме жаль. 679 Силою Фебу взяли, та й сестра її звідала силу, — 680     Й не нарікали на тих, хто перемогу здобув. 681 Річ усім знана, а все ж не зайве про те нагадати, 682     Як із Гемонії муж взяв Лікомеда дочку. 683 Вже пастухові-судді горезвісну дала нагороду 684     Перша з-між трьох, що зійшлись побіля Іди богинь. 685 Вже із далеких країв прибула до Пріама невіста — 686     Впевнено в Трої самій грецька осіла жона. 687 Вслід за ображеним мужем тоді поклялось усе військо 688     Еллінів: біль одного спільною справою став. 689 Сам же Ахілл (був би сором, якби то не з волі Фетіди!) 690     Одягом довгим ховав стать чоловічу свою. 691 Чим, Еакіде, ти руки зайняв? У мистецтві Паллади, 692     Не у прядінні, шукай слави гучної собі! 693 Що тобі кошики ті? До щита в тебе здатна лівиця, 694     В правій, що нею вкладеш Гектора, — вовни клубок? 695 Нум веретено одкинь, що намотує нитку марудну, — 696     Списом тобі потрясать, що з Пеліонських гаїв. 697 З Деїдамією в спальні одній випадково лишившись, 698     Пристрасті не вгамував — сам себе видав Ахілл. 699 Силою (вірити слід) була тут же подолана діва, 700     Потай жадала й сама, щоб подолали її. 701 "Не покидай!" — зупиняла Ахілла, що йти поривався, 702     Вже ж бо не прядку в руці — грізне оружжя тримав. 703 Де ж те насильство тепер? Чому так ласкаво вмовляєш, 704     Деїдаміє, того, хто тебе силою взяв? 705 Так-бо вже є воно: жінка соромиться діло почати, — 706     Як же їй мило зате згодом оддатись йому! 707 Декотрі з чоловіків, шанувальники власної вроди, 708     Ждуть, поки жінка сама кине їм перше слівце. 709 Ні! Чоловік підійти має першим, йому слід просити, 710     Їй — доброзичливо те, що попрохали, сприйнять. 711 Щоб піддалась, попроси: над усе прохання їй милі; 712     Як закохавсь, розкажи, далі — бажання розкрий. 713 Таж героїнь стародавніх благать не цуравсь і Юпітер, 714     Першою жодна з красунь до Громовержця не йшла. 715 Може, відчуєш до тих умовлянь твоїх нехіть у неї — 716     Стримайсь на деякий час, щезни їй з-перед очей. 717 Вабить — що в руки не йде; викликає відразу — що липне: 718     Менше набриднеш ти їй — більше захоче тебе. 719 Значить, у хіті своїй зізнавайсь не одразу й не завжди: 720     З дружби, мов з зав'язі цвіт, хай визріває любов. 721 Я помічав: неприступна — шовковою з часом робилась, 722     Хто шанувальником був — потім коханцем ставав. 723 Блідість лиця мореплавця не красить: в одкритому морі 724     Сонце й солона вода смалять його день у день. 725 Блідістю б не хизувавсь і рільник, що веде просто неба 726     Рало й мотикою б'є — спушує скибу важку; 727 Й ти, хто Паллади вінок у змаганні пітнім добуває, 728     Блідістю тіла свого тільки б огиду будив, — 729 Хто закохавсь — той блідий; коханця прикрашує блідість, 730     Дурень хай бачить у ній явної слабості знак! 731 Був же блідий Оріон, як за Сідою[3] бігав лісами, 732     Дафніс[4] рум'яним не був — горду наяду кохав. 733 Має і худість вагу: про твій стан вона свідчить; і ще ось: 734     Голову вкрити плащем ти не вважай за ганьбу. 735 Й неспані ночі — добро: від безсоння стрункішає тіло 736     Й від невідступних страждань, свідків твоєї жаги. 737 Щоб домогтися свого, нещасливця вдавай, аби кожен 738     Мовив, зустрівши тебе: "Видно, таки закохавсь".
1 ... 9 10 11 ... 35
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мистецтво кохання», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мистецтво кохання"