Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Вибрані поезії 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибрані поезії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибрані поезії" автора Альфонсіна Сторні. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 27
Перейти на сторінку:
дрімала змія. Поламану цяцьку тримає в руках, мені до грудей прихилив його страх. У тілі маленькім тріпоче життя — я чую пришвидшене серцебиття. Отак у долонях, що дуже м’які, скоцюрблені страхом, тріпочуть птахи. На груди дитині я руки кладу і чую, що він забуває біду. Голівку підводить, і в синіх очах — уже супокій, і зітхає хлопчак. Супліка
Оце є моя супліка, мене зрозумієш, Боже: вмираю я від кохання, але любити не можу. Шукаю в собі та в людях усе досконале, гоже, шукаю все досконале — таке, що любити зможу. Згораю в огні моєму, зласкався, зласкався, Боже! Вмираю я від кохання, але любити не можу! Риболовля
Ген, у життя на краєчку, розсілися рибарі; весь їхній час тут минає, вони — о всякій порі. Штовхаючись, поспішають посісти свої місця і вірять, що риба клюне, бо добра примана ця. Вгорі, на чистому небі, тихенько, нема біди; внизу рибарі з гачками всі ходять сюди-туди. Рибарю, не переймайся, закинь гачок на плече, бо смерть, можеш бути певен, від тебе й так не втече. Літанія мертвій землі

Ґабріелі Містраль

День такий настане, коли людська раса зробиться сухою, ніби кущ нещасний, і світити сонце в просторі покине, мовби смолоскипа вигаслі жарини. День такий настане, коли світ замерзлий знітиться у тиші, хмурій та грубезній: необорна сутінь всю огорне сферу, щоб весна минула її, мов химеру; а земля померла, як засліпле око, буде обертатись у пітьмі глибокій, наосліп, самотня, у космічній хлані, і не буде співу, ні навіть благання. Вона — одинока, бо створіння чулі усі в її лоні, втомлені, поснули. (Мати, що крокує, несучи отруту дітей перемерзлих, в утробі забутих.) Нема ніде міста… Сміття і руїни понесе на мертвих плечах сиротина. З висоти на неї якісь чорні гори будуть задивлятись поглядом суворим. Ще, можливо, море, пітьмі на догоду, зробиться хіба що брилою із льоду. І так, зажурившись, ця самотня брила свої пригадає кораблі та хвилі, і
1 ... 9 10 11 ... 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибрані поезії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибрані поезії"