Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Фарс-мажор 📚 - Українською

Читати книгу - "Фарс-мажор"

188
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Фарс-мажор" автора Дмитро Стельмах. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 9 10 11 ... 45
Перейти на сторінку:
про життя жінок за кордоном.

Скільки спогадів! І яких!

Вийшов з кінотеатру із сум'яттям почуттів. Був стурбований весь день, весь час думав про неземне кохання, про свою роль у цьому світі, про пошуки прекрасного.

Жінки на вулицях Києва виглядали особливо гарними і привітними. В них був якийсь дивовижний шарм. Хотілося поцілувати кожну. Я довгим поглядом дивився на них і подумки просив подарувати мені натхнення.

Як швидко проминає життя. І ми у ньому лише піщинки.


4 квітня, неділя

Ще раз переглянув «Еммануель». Яка ж там, до всього, приємна музика! Подзвонив Еміку, порадив і йому. Він ще жодного разу не бачив. Темнота! Як люди можуть так себе обкрадати? А з другого боку, я заздрю Еміку, який може вперше отримати насолоду від класичної стрічки.


5 квітня, понеділок

А кінокласика таки надихнула! Написав нову квінтьєму! Лірично-еротичну, як і просила Зірка. Оце і є життєдайна сила мистецтва.

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ Люблю тебе, мій світе потаємний, чарівний, Дівчат струнких, що старанно фарбують вії, Красунь, від поглядів яких я ходжу геть дурний, Жінок, що радо нам дають притулок неземний, І ятрять хіть, і викликають сексуальні мрії. Люблю тебе, моїх нічних фантазій німфоманко, Твої звабливі ніжки на підборах цокотливих, Люблю тебе, спокусливо зодягнена панянко, Тебе, нічний метелику, сучасна куртизанко, Що вводиш мене в світ нових шукань грайливих. А в тому світі є всілякі натяки і знаки романтичні — Бретелька ліфчика, яка сповзла, скажімо, випадково, Глибокий виріз декольте, легкі парфуми екзотичні, Панчохи з швом, яскравий грим й помада еротичні, — Усе оте, що виглядає трішки театрально й загадково. Все відбувається в маленькому недорогому ресторані, Офіціант вино галантно налива відвідувачці в чарку, За столиком сидять у гарних сукнях миловидні пані, Руденька вгледіла когось на рідкокристалічному екрані, Ну а білявка з шиком дістає із сумочки тонку цигарку. Це знак тобі піднести незнайомці запальничку, Підскоч до неї, розкажи бувальщини, історії веселі, Підсунь завбачливо порожню попільничку, Та більше жартів, сміху, компліментів, і цю нічку Ти проведеш за любощами з нею у її оселі.

6 квітня, вівторок

Я знову згадував своє парубоцтво, мої походеньки на околиці Забуччя. Хіба може забутися те, що бачив щирими молодими очима? Чому я ніколи не виклав на папері свої юнацькі враження від побаченого у молоді літа? Треба надолужувати, час невблаганний. А інтимна лірика завжди в ціні. Про це і Зірка мені нагадала.

Отож написав нову квінтьєму. Ностальгічну. Про те перше романтичне відчуття близькості, яке запам'ятовується назавжди і живить тебе незабутніми спогадами впродовж життя.

ПРО ЯГІДНІ МІСЦЯ Схотілося одного дня мені солодких ягідок, От і гайнув поназбирати їх в Забуччі, Аж гульк – побачив я шістьох оголених дівок, Що кинулися, сміючись, поплавати в ставок З тінистої, порослої кущами кручі. Там дуб стояв неподалік, до нього я припав І пристрасно на мавок у воді дивився, Таке не часто щастя випаде, я добре знав, Тому від любощів жаги аж мало не стогнав, І зуби зціпивши, за дубом тим я крився. То був розкішний вроди і жіночності парад, Широкі стегна і пружні округлі груденята, Не втриматись від цих спокусливих принад, Від радощів бурхливих еротичних ескапад, В яких ми пестимо красунь соски і ноженята. Скупалися русалоньки. На берег нумо вибиратись, І безсоромно, граючи, до дуба голі підійшли. Я похолов. «Ну, – думаю, – тепер не відбрехатись», Та кралі ті привітно дружно почали всміхатись, Коли мене, принишклого, отамечки знайшли. «Красунчику, не хочеш всіх нас скуштувати? Вважай, щасливе матимеш сьогодні полювання, Не проти ми гуртом себе достойному віддати, Та не соромся так, ти лиш почни нас цілувати…» Я і понині не забув той дикий шал кохання.

7 квітня, середа

Подзвонив Еміку, прочитав написане. Емік довго мовчав, важко дихав, а тоді сказав, що це найкраще, що він чув від мене за останній рік. Просто шарман, висловлюючись науковою мовою. І попросив написати ще такого, що так приємно чути і відчувати себе знову молодим, бо не часто почуєш від українських поетів високохудожню любовну лірику. Всі пишуть про

1 ... 9 10 11 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фарс-мажор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фарс-мажор"