Читати книгу - "Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи"

131

Bréhier Е. Chrysippe et l’ancien stoïcisme. — Paris, 1951. — P. 201.

132

Про цей папірус див.: Burkert W. La genèse des choses et des mots. Le papyrus de Derveni entre Anaxagore et Cratyle // Etudes philosophiques. — 1970. — N. 25. — P. 443—455 ; Boyancé P. Remarques sur la papyrus de Derveni // Revue des études grecques. — 1974. — N. 87. — P. 91—110 ; Le papyrus de Derveni / Texte présenté, traduit et annoté par F. Jourdan. — Paris, 2003.

133

Ксенократ, фр. 15; Heinze.

134

Аристотель, Рух тварин, 4, 699 b і далі.

135

SVF, t. II, § 910.

136

SVF, t. II, § 1074 = Оріген, проти Цельса, IV, 48 / Ed. et trad. M. Borret. — Paris, 1968. — P. 309.

137

Ціцерон, Про природу богів, І, XV, 41 / Пер. В. Литвинова.

138

Ціцерон, Про природу богів, III, XXIV, 63 / Пер. В. Литвинова.

139

Діоген Лаертський, VII, 147.

140

Сенека, Моральні листи до Луцілія, 9, 16.

141

SVF, t. 1, § 538; t. II, § 42, 1008.

142

Страбон, Географія, X, 3, 9 / Texte établi et traduit par F. Lasserre. — Paris, 1971. — P. 68 (я цитую переклад зі змінами).

143

Філон, Legum Allegoriae, ІІІ, § 63—68; Бут. 2:10—14.

144

Goulet R. La philosophie de Moise. Essai de reconstitution d’un commentaire philosophique préphilonien du Pentateuque.  =— Paris, 1987.

145

Бут 18:1—2.

146

Філон, Questiones in Genesim, IV, 1 ; Mercier et Petit, p. 144—145. Замість того, щоб цитувати вказаний переклад, я віддав перевагу ближчій латинській версії, яка, втім, сама є лише перекладом з вірменської.

147

Філон, De fuga, § 178—179.

148

Афоризм цитується також в: De mutatione nominum, § 60.

149

De mutatione nominum, § 60—76.

150

С. 63 — про перейменування Аврама на Авраама див. Бут 17:5. — Прим. перекладача.

151

Філон, De somniis, І, § 6.

152

Лактанцій, Божественні установи, III, 26, 14. Щодо Модерних (Флоріана, Вольтера) див. статтю «Криниці» в словнику «Grand Robert». Див. також наприклад цитату Ґ. де Мопасана в: Salem J. Democrite. — Paris, 1996. — P. 161, n. 1.

153

Демокріт, фр. 117; Dumont, р. 873.

154

Аналогічна формула існує також в «Халдейських пророцтвах», фр. 183 de Places: «Істинне (atekes) в глибині». Див.: Cremer F.W. Die chaldaischen Orakel und Jamblich de mysteriis. — Meisenheim am Glan, 1959. — S. 56, n. 152.

155

Ціцерон, Лукулу, 10, 32.

156

Сенека, Природні питання, VII, 32, 4. Див. також: Сенека, Про доброчинність, VII, І, 5.: «прикрита, істина приховується в безодні». Природа та Істина були інтимно пов’язані вже в «Протрептику» Аристотеля, див.: Düring І. Aristotle on ultimate principles from nature and reality // Aristotle and Plato in the Mid-Fourth Century. — Göteborg, 1960. — P. 35—55.

157

Див. про це: Goulet R. La philosophie de Moïse. — P. 35—37, 544—545.

158

Філон, De Abrahamo, § 52.

159

Філон, De Abrahamo, § 200.

160

Наприклад у Марія Вікторіна, Adversus Arium, II, 3, 49 (Mariu Victorinus. Traités théologiques sur la Trinité / Trad. P. Hadot. — T. I. — Paris, 1960. — P. 404—405).

161

Філон, De Abrahamo, § 236. Про значення pragma y Філона див.: Hadot P. Sur divers sens du mot pragma dans la tradition philosophique grecque // Concepts et catégories dans la pensée antique / Sous la dir. de P. Aubenque. — Paris, 1980. — P. 309—320, особливо P. 311—312 (те саме див.: Hadot P. Etudes de philosophie ancienne. — Paris, 1998. — P. 61—76, особливо P. 64).

162

Можна відновити цей пасаж втраченого коментаря Порфирія на «Державу» Платона, порівнюючи «Коментарі до Сновидіння Сципіона Африканського» Макробія (1, II, 3—21 / Ed. et trad М. Armisen-Marchetti. — Paris, 2001; див. примітки в тексті), і «Коментар на Державу» Прокла (Ed. W. Kroll, t. II, p. 105; 23—107, 14; Ed. A.-J. Festugière, t. III, p. 47—50, див. також примітки).

163

Festugière A.-J. Epicure et ses dieux. — Paris, 1946. — P. 102—103.

164

Поділ міфів, який міститься у Макробія, хоча і не згадується Проклом, на мій погляд був встановлений Порфирієм (оскільки він спирається на Піфагорові символи та на теогонії Гесіода і Орфея). Макробій говорить про Петронія і Апулея, бо зберігає певну незалежність щодо джерела.

165

Див. Порфирій, Життя Піфагора, § 42 (Trad. Е. des Places. — Paris, 1982. — P. 55).

166

Ці тексти взяті з «Коментарів на Сновидіння Сципіона Африканського» Макробія (1, II, 13—16 / Пер. В. Андрушка з незначними змінами). Як ми сказали вище, можна реконструювати цей пасаж втраченого коментаря Порфирія на Державу Платона, порівнюючи текст Макробія з Прокловим «Коментарем на Державу» (t. II, р. 105, 23—107, 14 Kroll ; t. III, р. 47—50 Festugière). Класифікуючи Еннеади Плотина згідно з частинами філософії, Порфирій (Життя Плотина, § 24) розрізняє мораль (І Еннеада), фізику, яка розглядає світ (Еннеади II і III), і душі, тобто Душу світу та індивідуальні душі (IV Еннеада), зрештою вищу теологію, яка розглядає Благо, Інтелект і Душу, що перебувають в умосяжному світі (V—VI Еннеади). Згідно з текстом Макробія нижча теологія стосується Душі світу та індивідуальних душ, тобто онтологічного рівня «IV Еннеади».

167

Див.: Hadot P. Ouranos, Kronos and Zeus