Читати книгу - "Цифрова Фортеця"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Тоді ходімо шукати. Попливемо хвилями Інтернету.
РОЗДІЛ 125
«Скільки часу лишилося?» — гукнув Джабба з подіуму.
Технарі, що сиділи в тильній частині кімнати, нічого не відповіли. Вони заклякли, прикипівши поглядами до візуальної репрезентації. Останній щит танув на очах і ставав небезпечно тоненьким.
А неподалік стояли Сюзанна та Соші, задумливо схилившись над результатами свого пошуку.
— «Нелегальні лабораторії»? — спитала Сюзанна. — Що це таке?
Соші стенула плечима.
— Ви хочете, щоб я їх повідкривала?
— Саме так, чорти б їх забрали, — підтвердила Сюзанна. — Шістсот сорок сім текстових посилань на уран, плутоній та атомні бомби. Схоже, це наш найкращий шанс.
Соші відкрила лінк. З’явилося попередження:
Інформація, яку містить цей файл, призначена суто для наукового використання. Кожен зловмисник, який спробує сконструювати той чи інший із нижчеописаних пристроїв, наражається на ризик радіаційного опромінення та/або самознищення в результаті вибуху.
— Самознищення в результаті вибуху? — спитала Соші. — Господи, який жах!
— Шукайте, — кинув Фонтейн їй через плече. — Подивимося, що ми маємо.
Соші заглибилася в документ і швидко проглянула рецепт: як здобути нітрат сечовини — вибухівки, вдесятеро потужнішої за динаміт. Та інформація була схожа на рецепт приготування ірисок.
— Нам потрібні уран та плутоній, — повторив Джабба. — Зосередьмося на них.
— Поверніться назад, — наказала Сюзанна. — Цей документ — надто великий. Знайдіть зміст.
Соші покрутила коліща мишки назад, аж поки знайшла, що треба.
І. Механізм атомної бомби
A) Висотомір
Б) Аеродинамічний детонатор
B) Детонуюча боєголовка
Г) Вибухові заряди
Д) Відбивач нейтронів
Е) Уран та плутоній
Є) Свинцевий екран
Ж) Запали
II. Ядерне розщеплення/ядерний синтез
А) Ядерне розщеплення (атомна бомба) і ядерний синтез (воднева бомба)
Б) U-235, U-238 та плутоній
III. Історія атомної зброї
А) Розробка (Мангетенський проект)
Б) Застосування
а) Хіросіма
б) Нагасакі
в) Побічні продукти атомного вибуху
г) Зони ураження
— Розділ другий! — скрикнула Сюзанна. Уран та плутоній! Уперед!
Усі чекали, поки Соші шукала потрібний розділ.
— Ось він, — сказала вона. — Зачекайте. — І швидко переглянула дані. — Тут багатенько інформації. Ціла таблиця. Як ми дізнаємося — яку розбіжність нам слід шукати? Одна витікає природнім способом, друга — антропогенна. Плутоній уперше відкрили...
— Число! Нам потрібне число! — нагадав Джабба.
Сюзанна знову перечитала послання Танкадо. «Основна різниця між елементами... розбіжність між... нам потрібне число...»
— Стривайте! — вигукнула вона. — Слово «різниця» має багато значень. Нам потрібне число — тому тут ідеться про математику. Це ще одна гра слів від Танкадо — різниця означає віднімання.
— Так! — погодився Бекер з екрана вгорі. — Можливо, ці елементи різняться кількістю протонів чи ще чогось? Якщо відняти...
— Він правильно міркує! — скрикнув Джабба, повертаючись до Соші. — У тій таблиці є які-небудь цифри? Кількість протонів, наприклад? Період напіврозпаду? Щоб ми могли здійснити віднімання.
— Три хвилини! — гукнув технар.
— А як щодо надкритичної маси? — припустила Соші. — Тут сказано, що надкритична маса складає для плутонію тридцять п’ять і дві десяті фунта.
— Так! — скрикнув Джабба. — Перевір уран! Яка надкритична маса урану?
Соші зазирнула в таблицю.
— Е-е-е... сто десять фунтів.
— Сто десять? — перепитав Джабба з надією в голосі. — Що матимемо, коли від 110 віднімемо 35,2?
— Сімдесят чотири і вісім десятих, — швидко відказала Сюзанна. — Але я не думаю, що...
— Геть із дороги, — скомандував Джабба, ідучи крізь натовп до клавіатури. — Оце й має бути код-убивця! Різниця між критичними масами цих двох елементів. Сімдесят чотири і вісім десятих!
— Стривайте, — кинула Сюзанна, заглядаючи Соші через плече. — Тут є багато іншого. Атомна вага, наприклад. Кількість нейтронів. Способи отримання. — Вона пробігла поглядом таблицю. — Уран розщепляється на барій та криптон, плутоній — на дещо інше. Уран має дев’яносто два протони та сто сорок шість нейтронів, тоді як...
— Нам потрібна найбільш очевидна розбіжність, — вклинилася Мідж. — Бо в підказці йдеться про головну різницю між цими елементами.
У розмову втрутився Девід.
— Узагалі-то, «prime» у даному випадку означає не «головний», а «простий». Бо маємо справу з числами.
Це слово влучило Сюзанні не в брову, а прямо в око.
— Не головний, а простий! — Вона крутнулася до Джабби. — Код-убивця — це просте число! Лишень подумайте! Таким чином усе стає на свої місця!
Джабба збагнув, що Сюзанна має рацію. Енсей Танкадо всю свою кар’єру збудував на простих числах. Прості числа були головними будівельними блоками всіх шифрувальних алгоритмів — унікальними величинами, що не мали інших дільників, окрім одиниці та самих себе. Прості числа добре годилися для написання кодів саме тому, що комп’ютери не могли їх вирахувати шляхом типового факторизування числового дерева.
Соші швидко втрутилася в розмову.
— Так! Чудова здогадка! Прості числа відіграють важливу роль у японській культурі! Наприклад, у поетичному жанрі хайку використовуються прості числа. Три рядки і складова структура «5-7-5». Прості числа — скрізь. Усі храми Кіото мають...
— Досить! — перервав її Джабба. — Навіть якщо код-убивця і просте число, то й що з того? Кількість варіантів — нескінченна!
Сюзанна зрозуміла, що Джабба має рацію. Бо числова лінія безконечна, і в ній завжди є просте число. Між нулем та мільйоном їх аж 7000. Усе залежить від того, наскільки великим кодом вирішив скористатися Танкадо. Чим більший цей код, тим важче його вгадати.
— Напевне, це буде щось гігантське, — простогнав Джабба. Яке б просте число не вибрав Танкадо, воно буде монструозним.
Ззаду кімнати почувся вигук.
— Двохвилинне попередження!
Джабба безпорадно поглянув на візуальну репрезентацію. Почала рушитися остання лінія оборони. Технарі заметушилися.
Внутрішній голос підказував Сюзанні, що вони близькі до знаходження потрібного числа.
— Ми це зробимо! — сказала вона, беручи ситуацію у свої руки. — Б’юся об заклад, що з усіх розбіжностей між ураном та плутонієм лише одну можна подати простим числом! Це наш остаточний ключ до розгадки. Число, яке ми шукаємо, — це просте число!
Джабба пробігся очима по таблиці «уран/плутоній», виведеній на екран, й у відчаї скинув угору руки.
— Та там сотні одиниць інформації! Ми ніяк не зможемо здійснити віднімання, а потім знайти серед здобутих чисел прості!
— Багато з цих одиниць — нечислові, — підбадьорила його Сюзанна. — І ми можемо ними
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Цифрова Фортеця», після закриття браузера.