Читати книгу - "Біблія"

20 І на третїй день: бичків одинайцятеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,

21 З хлїбним і ливним даром до бичків, до баранів і до ягнят по лїчбі їх, по установі;

22 Та козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення з його даром хлїбним і ливним.

23 На четвертий день: бичків десять, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,

24 З їх даром хлїбним і ливним до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;

25 Та козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з його даром хлїбним і ливним.

26 На пятий день: бичків девятеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,

27 З хлїбними і ливними дарами їх до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;

28 І козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з його даром хлїбним і ливним.

29 В шестий день: бичків восьмеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,

30 З їх дарами хлїбними і ливними до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установ">28;

31 І козла одного на жертву за гріх, опріч всепалення повсячасного з хлїбним і ливним даром до його.

32 І на семий день: бичків семеро, баранів двох, ягнят перволїтків без скази чотирнайцятеро,

33 І хлїбні і ливні дари до них, до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;

34 Та козла одного на жертву за гріх, з даром до його хлїбним і ливним.

35 На восьмий день сьвяточні збори мусять бути в вас. Нїякого дїла не будете робити.

36 Будете ж приносити на всепаленнє, огняну жертву про пахощі любі Господеві: бичка одного, барана одного, ягнят перволїтків без скази семеро,

37 З даром хлїбним і ливним до них, до бичків, до баранів і до ягнят, по лїчбі їх, по установі;

38 Та козла одного на жертву за гріх, опріч повсячасного всепалення і дарів хлїбних і ливних до його.

39 Се будете приносити Господеві у сьвята ваші окрім обітниць ваших і окрім добровільних приносів ваших на всепаленнє і на жертву ливну і мирну.

40 І повелїв Мойсей синам Ізрайлевим усе, як заповідав Господь Мойсейові.

Числа 30

1 І промовив Мойсей до голов поколїнь синів Ізрайлевих:

2 От що заповідав Господь: Коли чоловік шлюбував обітницю Господеві, чи поклявся клятьбою, взяти обовязок на душу свою, то не можна йому ломити слова свого, а мусить чинити після того, що вийшло з уст його.

3 А коли жінка шлюбує обітницю Господеві, і возьме обовязок в домі батька свого, дївуючи,

4 І батько чує обітницю її, або обовязок її, що взяла його на душу свою, та й промовчить проти неї, так буде важна обітниця її, і важний обовязок її, який вона взяла на душу свою.

5 Коли ж заборонить їй отець її того ж дня, як почув, то всї обітницї її і всї обовязки її, які взяла на душу свою, не будуть важні; Господь простить їй, бо заборонив їй батько її.

6 Як же вона замужна і зробить обітницю, чи то скаже що небудь не роздумавши, і звяже душу свою,

7 А чоловік її почує, та й не озветься проти того в той день, як почує се, так її обітницї будуть важні, і обовязки її, що взяла їх на душу свою, будуть важні.

8 Коли ж чоловік її заборонить їй того ж дня, як почує се, то знївечив він обітницю її, що на їй, і нерозважне слово уст її, що ним звязала вона душу свою; і Господь простить їй.

9 Як вдова вона або розвідка, то всяка обітниця, якою звязала вона душу свою, мусить бути важною для неї.

10 Як же вона у господї чоловіка свого зробила обітницю, або клятьбою взяла обовязок на душу свою,

11 І як почув чоловік її, та й промовчав, не заборонив їй, так мусять бути важні всї обітницї її, і всякий обовязок, що взяла його вона на душу свою, буде важний.

12 Коли ж чоловік її знївечить їх того дня, як почув їх, то всї обітницї й обовязки душі її, що вийшли з уст її, не важні; чоловік її знївечив їх, і Господь простить їй.

13 Всяку обітницю і всякий обовязок клятьби для впокорювання душі може чоловік її удобрити, і може знївечити.

14 Коли ж мовчав чоловік її з дня на день, то він пристав на всї обітницї її або на всї з'обовязання її, що на нїй; він одобрив їх, бо мовчав у той день, як почув їх.

15 Коли ж він знївечить їх після того, як, почувши їх, мовчав, так нести ме він гріх її.

16 Се встанови, що повелїв Господь Мойсейові про справи між чоловіком і жінкою, між батьком і дочкою за її дївування в батьковій господї.

Числа 31

1 І промовив Господь до Мойсея кажучи:

2 Помстись на Мидіянїях за синів Ізрайлевих; тодї прилучиш ся до предків твоїх.

3 І промовив Мойсей до люду словами: Оружіть людей зміж вас на війну, щоб ійти їм на Мидіянїя, сповнити помсту Господню на Мидіянїєві.

4 По тисячі чоловіка з одного поколїння, від усїх поколїнь Ізрайлевих вишлете і поставите до війська.

5 І вибрали зміж тисячей Ізраїля по тисячі чоловіка з кожного поколїння, дванайцять тисяч оружних на війну.

6 І вислав їх Мойсей, по тисячі з кожного поколїння, на війну, їх і Пінегаса Елеазаренка, сьвященника, на війну; а посуди сьвятинї і труби для трівоги були в його руках.

7 І почали вони бити Мидіяна, як заповідав Господь Мойсейові, та й повбивали ввесь музький пол.

8 І вбили вони опріч инших вбитих царів Мидіяна: Евія і опріч инших Рекема і Зура і Гура і Реба, пятьох царів Мидіянських; так само Білеама Бейоренка вбили мечем.

9 І сини Ізраїля позаймали в полонь все жіноцтво Мидіянське і дїтвору їх, і забрали здобичу, скотину їх і всї отари їх, і всї достатки їх;

10