Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Таня перетворюється. Напружені плечі помітно розслабляються. Вона поступається мені головною роллю, і це заводить ще сильніше. Хоча куди вже більше? 

У мене не було сексу три місяці. Три довбані місяці голодування. Близькість з Андрієм у його кабінеті не можна вважати сексом. Та й це зовсім інше. 

У мене не було ні часу, ні бажання, щоб шукати можливість розслабитися. Усі думки були зайняті справою, розрахунками. І єдина розрядка, яку я міг собі дозволити — це по-швидкому пересмикнути в душі. Як пацан. Та й коли я пацаном був, то робити подібного не доводилося. Дівчата крутилися навколо нас з Андрієм постійно. А потім з'явилася Таня. І інші на її тлі стали здаватися мені прісними. 

Сімейне життя, як і букетно-цукерковий період наших стосунків, були схожими на еротичну казку. Я випитував у коханої жінки її бажання, зіставляв зі своїми фантазіями, а потім втілював усю цю справу в життя. Тож ця жінка цілком моя. Вона налаштована на мене, як хороший музичний інструмент. Я граю, а вона звучить. 

Ось як зараз. Гучно, протяжно, захлинаючись. Вона дозволяє мені робити з нею все, що я захочу. А я нахабно цим користуюся. Пещу її пелюстки, дражню вхід, зачіпаю чутливу грудочку, і так по колу. Знущаюся. З неї і з себе. Тому що мій стояк ось-ось прорве штани. 

— Ти пам'ятаєш наше перше побачення? — шепочу їй на вухо. 

Ловлю п'яний погляд у дзеркалі й відображення власних бажань у них. Звісно ж, вона пам'ятає! 

На одній із вечірок вона дала себе поцілувати, а потім поцілувала мого друга. І втекла, злякавшись наслідків. Я вистежив її, хоч вона й уникала зустрічі з нами. І запропонував зустрічатися. Дівчина відпиралася, але все ж погодилася на побачення. 

Ми зустрілися ввечері в парку, їли морозиво і хот-доги. А коли стало зовсім темно і практично безлюдно, а повів її у порожню частину зони відпочинку, знаючи, що там нам ніхто не завадить. 

Пристрасні поцілунки, ласки, які ставали дедалі відвертішими, і вже зовсім скоро Танюша розсунула ніжки і пустила мене. І я взяв, те чого домагався. І поки штовхався в неї все глибше, розумів, що пропадаю. Тому що варто було тільки кінчити — і я хотів її знову. І так ще й ще.