Читати книгу - "Танґо смерті"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вільгауз Ґустав (1910 — загинув у 1945), оберштурмфюрер СС, комендант Янівського концтабору.
Вінкель — ріг будинку або вулиці.
Віц — жарт.
Вудзя — синонім горілки.
Вуйко — брат мами.
Вчворяти — встругнути.
Галєчко Софія (1891–1918) — перша українська жінка-офіцер, воювала в рядах Українських січових стрільців.
Гальба — кухоль.
Ганделеси — єврейські торговці вживаним одягом.
Гаргара — щось велике.
Геле! — вигук: агов, послухай (чеське).
Гільгамеш — герой шумерського епосу, який шукав безсмертя.
Ґібати в цинадри — не звертати уваги.
Ґіт — добре (їдиш).
Ґуздральський — прозивне ім'я для людини, яка все робить повільно — ґуздрається.
Двірець — вокзал.
«Де ля Пе» — ресторація на початку Коперніка.
Дзиґармайстер — годинникар.
Дишля триматися — зосередитися.
Дорожкар — візник на дорожці, фіякрі.
Дротяр — майстер, який дротує глиняний посуд.
Емерит — пенсіонер.
Енкіду — товариш Гільгамеша.
Забембати — заморочити.
Збєжховський Ґєньо (1881—1942) — польський поет, прозаїк, драматург, львівський бард.
Зиз — скоса.
Зіхерово — напевно, в сам раз.
Кайзервальд — Шевченківський Гай.
Каляпітер — голова.
Каляфйор — цвітна капуста.
Кампа — бійка.
Касино — клуб.
Катапулька — маленька рогатка.
Квадранс — чверть години.
Кварґлі — розплавлений запліснявілий сир з додаванням солі і кмину. Подавали в усіх шинках.
Кдєпак — та де (чеське).
Кишка — кров'янка, ковбаса з каші і крові.
Кібель — параша.
Кльозетова бабця — жінка, яка сиділа біля входу до кльозету.
Кнайпа — каварня, ресторан.
Книдлі — варені пиріжки з картопляного тіста зі сливками чи іншою начинкою.
Козак Едвард (1902—1992) — карикатурист, гуморист, художник, письменник.
Козина — горішки в смаженому цукрі.
Коміть — вниз.
Конопницька Марія (1842—1910) — польська письменниця.
Корзо — стометрівка, зараз проспект Шевченка.
Корова по телєтах — корова, яка отелилася.
Кохля — ополоник.
Крижбанти — крижі, спина.
Крий пазури! — привітання, яке дослівно означає «сховай пазурі».
Кропикова зупа — зупа на м'ясному росолі з яриною і кількома пучками кропу.
Кружґанок — ґанок по периметру внутрішнього подвір'я.
Кукінамуні — хворий на голову.
Кумпель — товариш.
Курдидики — Анатоль-Юліан Курдидик (1905—2001) та Ярослав-Рафаїл Курдидик (1907—1990) — українські письменники і журналісти, члени літературної групи «Дванадцятка».
Куцатися — боятися.
Левандівський міст — міст на околиці Львова, де до війни полюбляли сходитися злочинці.
Ленартович Теофіль (1822—1893) — польський поет.
Людкевич Станіслав (1879—1979) — український композитор, музикознавець, фольклорист.
Люфт — повітря.
Лянґнер Владислав (1896—1972) — генерал дивізії Війська Польського.
Макаґіґі — солодощі з меду і січених горіхів.
Майталеси (бархани) — великі до колін теплі труси з начосом.
Майтки — труси.
Майхер — ніж.
Макушинський Корнель (1884—1953) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст.
Мамзер — незаконнонароджений (їдиш).
Манґер Іцик (1901—1969) — єврейський поет.
Манкет — манжет.
Маринарка — піджак.
Марципан — тістечко з мигдалю і цукру.
Матолок — нетямущий, некмітливий.
Машінґвер — автомат.
Мельоник — капелюх з вузькими крисами, що нагадував половинку дині (мельон).
Меценас — адвокат.
Мигаль Тарас (1920—1982) — український письменник, автор автобіографічного роману «Оселедець на ланцюзі».
Міґлянц — пацан.
Мішіґін — придурок (їдиш).
Міштиґалки — дрібниці.
Мордовня — шинок, в якому відбувалися бійки.
Мунд Якоб — диригент Львівської опери, загинув у Янівському концтаборі.
На амінь — навіки.
Набіл — загальна назва для молочних виробів.
Небесні міґдалки — фантазійні мрії.
Нє руб геци — з твеґо писка відаць Львув! (польське) — Будь серйозним, твоє обличчя — це обличчя Львова.
Норвід Ципріян-Каміль (1821—1883) — один з найбільших польських поетів і художників.
Оссолінеум — Наукова бібліотека імені Василя Стефаника.
Пампулі — щоки.
Папільотки — паперові бігуді.
Парівки — сосиски.
Пацалиха — забава.
Пірник — медівник.
Пітолько — недозрілий, несерйозний.
Прецлі — популярне печиво, скручене вісімкою, з сіллю або маком.
Пшеп'юрська пані — прозивне ім'я для жінки, яка дуже гонорується.
Рандка — побачення, здибанка.
Раптус-нервус — неврівноважена нервова людина.
Роделія Цуримська — квітка, яка росла на морських скелях в Арканумі.
Розказ — наказ, тут — слухаю.
Рокіта Ришард — фольксдойч, унтерштурмфюрер Янівського концтабору, один із найбільших гітлерівських злочинців.
Росіл — м'ясний бульйон.
Рурочки — трубочки.
Сальва — залп, постріл.
Сервус — привіт.
Сє маш? — Як ся маєш? (польське)
Скшетуський — герой трилогії Генріка Сенкевича «Вогнем і мечем».
Смаколики — смачні страви.
Сніданкові покої — специфічно львівське явище: кімнати на запліччі продуктових крамниць, в яких можна було попоїсти.
Спадохрон — парашут.
Спіжарня — комірка, в якій зберігали харчі.
Стрийко — брат батька.
Стрих — горище.
Стрільно — снаряд.
Струдель — завиваний пиріг.
Сьвірка дістати — здуріти.
Сьліпундри — очі.
Тандита — старизна, уживані речі.
Тартак — лісопильня.
Теличкова — власниця дуже популярної їдальні Софія Теличкова, померла на засланні.
Тен капелюш пєнькни, але пані бардзо бляда — Цей капелюх гарний, але пані дуже бліда (польське).
Теньґий — великий, огрядний.
Тишкевич Михайло (1857—1930) — граф, дипломат, публіцист, митець і меценат.
Траґач — вантажник.
Трачиння — тирса.
Тузінь — дюжина.
Уєйський Корнель (1823—1897) — польський поет.
Улям Станіслав (1909—1984) — польський та американський математик.
Файталепа — роззява.
Фалювати — йти.
Фасон тримати — поводити себе поважно.
Фатигуватися — турбуватися.
Фацет — тип.
Фацки дати — набити когось.
Фертик — готово.
Ферштейн — зрозумів (німецьке).
Фіґлі — жарти.
Фляки — нутрощі.
Флячки — страва зі свинячого або телячого шлунка.
Фотель — м'яке крісло з бильцями.
Фризієр — перукар.
Фуньо — чванько.
Фуньо кацалабський — чванько приблудний.
Фуня траскати — чванитися.
Фурдиґарня — в'язниця, комісаріат поліції.
Хорунщина — тепер вулиця Чайковського.
Хрипка пойняла — захрип голос.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Танґо смерті», після закриття браузера.