Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко 📚 - Українською

Читати книгу - "Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко"

737
0
20.09.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лицарі сорока островів" автора Сергій Лук'яненко. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 100 101 102 ... 105
Перейти на сторінку:

- Все вірно? Якщо з нею щось станеться… Ти ж відчуваєш біль? І вмієш страждати?

- Все нормально, - мляво повідомив він. - Я розумію…

Інга скрикнула, коли її ноги увійшли в мерехтливу синьову. Кріс із Тимуром завмерли.

- Відпускайте, - ловлячи погляд Інги, наказав я.

Вона зникла. Я подивився на Риту:

- Давай ...

Але Рита не поспішала. Вона запитливо дивилася на Кріса.

- Ти йдеш?

А Кріс раптом похитав головою.

- Ні. Якщо ми підемо, то хто пояснить хлопцям, у чому річ? І простежить за цим… пернатим. Я залишаюся.

Рита чомусь усміхнулася:

- Я з тобою... мій командир. Ми з тобою.

Я безсило дивився на них. Прошепотів:

- Кріс ...

Він усміхнувся:

— Як же я без хлопців, Дімо? Адже я командир. Якщо ти йдеш ...

- Я?

- Ти.

— А… Тім?

Тимур винен розвів руками.

— Дімку, двох Тимурів на одну Землю буде багато. Я ще з цим не розібрався... - він змахнув випромінювачем. — Та й корабель цікавий… Візьми на згадку.

Він зняв із плеча перев'язь зі своїм «самурайським» мечем.

- Сувенір.

Я не міг відповісти. Мене душили сльози. Я лише зірвав свій меч, простягнув Тимуру. І тут Толик закричав, хапаючи мене за руку:

— Ідіоти, воно зовсім маленьке!

У колі тепер сантиметрів було сорок діаметра. А може, й менше. Пляшечка, що світиться, в сталевій клітці.

Кріс, Тимур, Толік - вони підсадили мене, підштовхнули до вузького отвору переходу. Спочатку я відчув холодний вітер, що торкнувся чола. Потім побачив зарослий травою схил і відчув запаморочення — тепер мене тягла Земля. Сильні руки штовхнули мене вгору — зі світу Островів униз — Землю.

Марно намагаючись пригальмувати, я покотився крутим пагорбом. Ось так, у падінні, я покинув світ Сорока Островів.

Мій рух зупинив ствол якогось дерева. Я боляче врізався в нього головою.

…Коли я прийшов до тями, все тіло боліло, як після чергування на східному мосту. А чиясь рука легка і прохолодна, все гладила мене по обличчю.

— Інго, — не розплющуючи очей, прошепотів я. — Вибач, що я на тебе кричав…

- Я розумію, - помовчавши, відповіла вона.

Ми були на середині схилу, між вершиною пагорба та порожньою безлюдною дорогою. Інга сиділа, притулившись до злощасної сосни, і тримала мою голову навколішки.

- Інго, - дивлячись їй в обличчя, легко і безтурботно прошепотів я. — Адже ми так і не спитали, що то була за планета. Місяць, Марс…

1 ... 100 101 102 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лицарі сорока островів, Сергій Лук'яненко"