Читати книгу - "Заміж у покарання, Марія Акулова"

Дивлюся на нього. Опускаю свої руки на його голі плечі та з натиском веду по шкірі.

Боюся, що щось почне питати, але він цього не робить. Сам все чудово знає. Вміє. Дарує.

Вивчає. Пестить. Знову пальцями внизу. Губами – на шиї, нижче…

По звуках чую, що волога. Соромно та солодко. А ще нахабно хочеться кінчити.

Концентруюсь на відчуттях, заплющивши очі і віддаючись. Упускаю важливе. Ловлю дихання на лобку. Коліна сіпаються. Якби не чоловічі руки, боляче стиснула б Айдарові скроні, а так…

Піднімаюсь на ліктях і дивлюся вниз зі справжнім страхом. Айдар у відповідь – серйозно. Вбиває будь-яке бажання чинити опір. Словами я не можу. Жалібно скавчу. Це смішно, але він не посміхається.

Спостерігаю, як опускається назад. Знову губами торкається лобка. Це солодко, живіт зводить спазмами. Але так складно прийняти, що я просто ховаюсь. Обличчя в руках і потилицею на подушку. Закушую губу, напружуюся всім тілом.

Поцілунок лягає нижче. Гаряче, вологе дихання торкається клітора.

Я часто дихаю.

Не підозрювала, що він…

Відчуваю повільний рух гарячого язика по промежині. Вигинаюсь. Він веде назад – закушую шкіру долоні.

Я не готова. Я до такого не готова.

Чоловічі пальці гладять стегна. Їдуть униз. Фіксують, розкривають мене сильніше. Язик знову робить рух. Мене топить… Просто топить. Це неймовірно. Мені це подобається, але здається надто забороненим.

Губи стуляються на кліторі. Я відчуваю, як він робить те саме, що робив із сосками. Все тіло поколюють дрібні голочки. Від напруги підтискаються пальчики на ногах, ноги трохи тремтять.

– Айко…

Айдар відривається, кличе. Мені соромно навіть своє почервоніле обличчя відкрити, але хіба є альтернатива? Дивлюся на нього. Губи блищать. Я знаю чому…

Аллах, як складно бути для нього гідною…

– Ти так не кінчиш. – Серце обривається. Це тому, що зі мною щось не так? – Розслабся. Все за правилами. З чоловіком можна все…

Блискучі моєю вологою губи трохи кривляться. Він нічого такого не сказав, а у мене фарбами вибухає світ. Я теж усміхаюся. Тягнуся до нього руками. Чоловік ловить натяки краще за мене.

Він піднімається, накриває своїм тілом, зустрічаємось губами. Дає мені себе спробувати. Це хвилює. Це зближує.

– Якщо тобі це не подобається… – Я белькочу тихо, але дослуховувати йому, мабуть, не цікаво.

– Давай спробуємо…

Здаюсь. Знову падаю, заплющую очі. Намагаюся вирівняти дихання і більше не стискати коліна.

Спочатку це дуже складно. Я просто засікаю рухи його язика, але поступово в голові пливе. Тіло стає все чутливішим і чутливішим. У кімнаті наче жарко. Мені – добре.

Рука чоловіка з натиском повзе вгору по моєму тілу. Він накриває груди та боляче стискає. Я впиваюся в кисть. Сильніше розкриваюся і навіть стогну.

Язик б'є по клітор, а потім губи втягують. Я знову відчуваю тиск пальця на вхід, але тепер уже не лякаюсь.

Давай спробуємо. Давай все у світі спробуємо…

Айдар трохи проникає. Виходить і знову. Я подаюсь стегнами назустріч. Язик пришвидшується. Палець мене потихеньку розтягує. Я знаю, що набагато глибша. Знаю, що буде боляче, але провокую продовжувати так само.

Ловлю себе на тому, що стогну. А ще більше не ховаюся за заплющеними очима, а опускаю їх униз.

Не знаю точно, що спускає пружину – вигляд чоловічої потилиці між моїх ніг чи дії його рота у дуеті з пальцями, але я скрикую та кінчаю.

Не можу наковтатися повітрям. Здається, навіть пережити не можу.

Так сильно і добре, що тону у відчуттях.

Серце до болю швидко б'ється об ребра. Мені потрібен перепочинок, але Айдар його не дає. Нависає зверху. Розстібає ремінь, ширинку, спускає боксери.

Я облизую губу, а потім тільки усвідомлюю, наскільки вульгарним міг здатися цей мій жест. Піднімаю очі на чоловіче обличчя. Бачу у ньому напругу. Не пискну проти, розумію одразу.

Спостерігаю, як Айдар розкочує по значній довжині презерватив. Від усвідомлення неминучості трусить. Сумніви у мені загинули, їх змело оргазмом. Але хвилювання все одно повертається та захльостує.

Він опускається на руки. Я відчуваю шкірою жар його тіла. Дозволяю собі торкнутися до гарячого твердого живота, проїхатися до рельєфних грудей. Долоні поколюють тверді волоски. Я знову ловлю його прохолодні губи.

– Дякую… – Промовляю, знаючи, що безглуздо. У відповідь чую іронічне:

– Звертайся…

Може бути недоречно, але я посміхаюся і пообіцяю, що обов'язково звернуся. Але вголос – не до розмов.

Член сильно відрізняється від пальця. Це зрозуміло ще до проникнення. Я упокорююся з тим, що буде боляче. Мовчу, що хотіла б без презервативу.

– Потерпиш? – хоробро киваю у відповідь на запитання. Постараюся…