Читати книгу - "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"

— Це Мілена. У неї тато прокурор, тому вона і відчувала безкарність. Це була повністю її ідея, інші засновники давно випустилися з ліцею, їх усіх заарештували. Там такі бабки крутилися, Маш, ти уявити собі не можеш.

— А Мілка? Її теж заарештували?

— Ні, всю провину взяв на себе її напарник. Він заступник батька Мілени, їх обох зняли з посади, його і тата-прокурора. Із цим хлопцем Мілена ще раніше знюхалася, він найпершим засновником став. Сама б вона, звісно, не змогла б таке провернути. Тому я і не міг їх хакнути, там дуже серйозний захист стояв.

Я не стала уточнювати, що Севка вкладав у поняття «знюхалася». Сама здогадалася, а мама потім розповіла, що до Мілчиного батька прислали заступником одного із синів їхніх спільних знайомих. Цей хлопець Мілену знав, вони зблизилися. 

— Про те, що Мілка була не тільки з Топольським, знали всі. Вона весь час із кимось зустрічалася, — додав Севка.

— Чому вона тоді так мене ненавиділа, Сев?

— Не знаю, — знизав плечима друг, — можливо, не могла пробачити, що Нік кинув її заради тебе. 

А тепер Нікіта кинув мене заради... кого? У мене немає відповіді на це запитання.

— Машо, я тебе кохаю, — випалює Макс, знову притискаючись губами до руки, і я з острахом її висмикую.

— Ні, не треба, Максе, будь ласка. Ти мій друг. Залишся моїм другом.

— Але я не хочу. Я кохаю тебе. Якби ти знала, як я ревнував тебе до Топольського! Я його вбити був готовий. Тепер, коли Топольський відвалив, у мене є шанс. 

— Він... Він сам тобі сказав? — долаю болісну збентеженість. Мої щоки напевно зараз палають яскраво-яскраво. — Що відвалив...

— Його мати документи забрала з ліцею. Вони в Лондон їдуть, Нік дистанційно довчатиметься. Влітку тільки приїде, зовнішнє тестування здасть і назад...

Я прошу Макса піти. Він іде, а моя чорна пов'язка знову промокає наскрізь.

Нікіта не прийде. Він не хоче прощати мені обман, про це мені розповів Шведов. 

— Чортів сопливий чистоплюй, — вилаявся він сердито. — Так і свербіли руки надавати йому запотиличників.

Мама була обережнішою у висловлюваннях.

— Ти не гнівайся на Нікіту, донечко, — сказала вона, — він не стільки на тебе злиться, скільки на батька. І на мене. Розумієш, я тепер в очах Нікіти не просто підступна розлучниця, а ще й мисливиця за статками Топольських.

— Але це ж не так, мамо! Хіба тобі потрібні їхні гроші?

— Ні, звісно. Я просила Андрія не поспішати, налагодити стосунки із сином, почекати, поки все вляжеться. Але він уперся і чекати не хоче. Хоче швидше розлучитися. Вони з батьком домовилися, щоб бізнес Топольських-Єрмолових не постраждав, Андрій відмовиться від спадщини на користь Нікіти.

Я знаю з маминих слів, скільки проблем зараз у старшого Топольського. Його позбавили депутатського мандата, роздмухали скандал у пресі у зв'язку з тією старою справою, а дружина поставила собі за мету розорити його при розлученні.

Ще від мами я дізналася, що дружина Топольського виявилася тією маминою колишньою подругою, Катею. Вона тоді все спеціально підлаштувала, щоб одружити Топольського на собі. І ще з'ясувалося, що вона не мати Нікіті, а його тітка. Справжній мексиканський серіал.

Тому Нікіта й не приходить. Занадто багато всього на нього звалилося, і мені хотілося б його підтримати, допомогти. Але яка з мене підтримка? Я тепер для нього теж ворог, як і мама. І якщо він вважає, що мама з його батьком через гроші, то напевно я в його очах така сама.

Меркантильна тварюка.

І Шведов це підтвердив. Прямо не говорив, але з його слів я зрозуміла, що це так і є. 

Що ж, його право. Нехай думає як хоче. Я знаю, що мама кохає Топольського не за гроші. І якщо вони будуть щасливі разом, у мене не повернеться язик їм дорікнути.

— Машо, дитинко, там до тебе подружка прийшла, — чую голос медсестрички. — Впускати?

— Олена? — запитую. 

У мене немає подруг, які можуть мене відвідувати. Один раз приходила Олена Світла з двома однокласницями, але ми з нею не подруги.

— Ні, Маш, це не Олена. Це я, — чую тихий голос і пальцями зминаю простирадло.