Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Безстрашність, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безстрашність" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 102 103 104 ... 247
Перейти на сторінку:
Глава 20. Опівнічник.

Дзвінок о третій годині ночі.

— Ало, — кажу сонно.

— Вибач, що розбудив.

— Альфред, — впізнаю голос і одразу прокидаюся остаточно, — що сталося? — це вже злякано.

— Нічого. Не можу без тебе заснути, — винувато каже хлопець. — Як приїхав, ліг спати і не можу заснути.

— Знаєш, що, красунчику, збирай речі і приїжджай до мене. Тепер я наглядатиму за твоїм сном. А ти за моїм, — кажу весело.

— Буду через пів години максимум.

— Давай. Я поки що піду, каву приготую, вже не буду лягати.

— Вибач, — каже винувато.

— Воруши ногами, — сміючись, відповідаю і перериваю зв'язок.

На кухні маже бутерброди Нейтан, Антуан уже жує, а Сергій розмішує чай.

— О ще одна опівнічниця, — усміхнувся Нейтан, — тобі чого зробити?

— Кава і поїсти.

Щоправда чоловіки зі своїм нічним перекусом впоралися за 15 хвилин і пішли досипати. А мені побажали приємного апетиту і не заснути за столом. Альфреда чекала в теплій піжамі з котиками і зірками.

— Привіт опівнічник, — сказала йому, коли впустила у квартиру.

Він усміхнувся і поцілував у губи.

— Тільки поспати тобі сьогодні не світить. А то якщо я засну з тобою, проспимо все на світі.

— Можемо зустріти світанок, він ось-ось почнеться.

— І за одне побігати на доріжках. Добре, що я ще не їла.

Я відразу відвела його в спальню. Він просто поставив сумку на підлогу, два чохли повісив у шафу й одразу мене обійняв і підхопив на руки.

— Спочатку світанок і пробіжка. Інакше засну в твоїх обіймах, а в мене сьогодні практика о восьмій ранку.

Мій неймовірний чоловік відпустив мене і знайшов у себе в сумці мій спортивний костюм.

— Переодягайся, красуне, — віддає мій костюм.

Після пробіжки ледве стримали себе, щоб не затриматися на даху для приємного продовження. Втекли в кімнату приймати душ і там трохи затрималися. Схаменулися, коли мені в двері постукали.

— Іза пора вставати, — сказала Настя.

Я поцілувала коханого і пішла одягатися. Вийшли ми одягнені в домашній одяг.

— Доброго ранку, — сказали ми з Альфредом у різнобій.

На кухні була тільки Настя з батьком і хлопчаками.

— Кхм, — сказав Нейтан, дивлячись на наші задоволені обличчя, — ти де його ховала? Ти ж учора приїхала одна.

— Я вночі приїхав. Ближче до четвертої.

— Трохи розминулися, — з усмішкою сказав Нейтан.

— Мама дай пляшечку, — попросив Єгор.

— Це для Антошки.

— Я теж хочу.

Настя дістала запасну і налила синові в неї молока. Хлопчик із задоволенням став пити з пляшечки.

— Доброго ранку, молодь. Ти коли приїхав? — запитав Антуан, заходячи на кухню.

— Уночі, — усміхнувся його брат, — ех, любов.

— Доброго ранку, — сказала бадьоро Інга.

— Кому каву зробити? — запитала я.

— Усім, — сказала Настя.

Антуан почав діставати їжу на стіл, а Інга тарілки. Їжа пішла розігріватися. Єгорка, дивлячись як дідусь розкладає їжу на тарілки, усім їх передає, крім нього, обурено запитав:

— А мені?

— А в тебе ж пляшечка, — хитро посміхаючись, сказав Антуан.

Єгор миттю віддав пляшечку мамі.

— Я теж хочу ось цього! — сказав він, показуючи на салат із м'ясом.

— Доброго ранку, — сказав Сергій, — що за крик? Молоко вже випив?

Дитина кивнула і подивилася на дідуся. Він тільки посміхнувся і поставив малому його дитячий стільчик і поклав їжу в її дитячий посуд, видав виделку. Інга важко зітхнула, відклала телефон.

— Що там рідна?

— Гарольд знову відмовився розлучатися.

Антуан обійняв свою кохану жінку і посадив поруч на стілець.

— А в чому проблема? — обережно запитав Альфред.

— У тому, що по дурості давно вийшла заміж і тепер не можу розлучитися. А чоловік напакостив деяким людям і зник у невідомому напрямку. І розлучення категорично не хоче давати. А я нормальну сім'ю хочу, дітей.

— На Феті було не можна розлучитися без згоди другого з подружжя. Хіба що він помер або пропав безвісти і не відгукується сім років, — пояснила я Альфреду.

— Тут можете розлучитися. Хоча вам спочатку потрібно громадянство отримати. А потім подати прощення королю, він своїм указом розірве шлюб, якщо на те є вагомі причини. Громадянство, гадаю, вам дадуть у коротший терміни, ніж це зазвичай. У вас хороші зв'язки. Можете просто звернутися до Його Величності з проблемою розлучення, він вам скаже своє рішення. До того ж королівська родина збиралася приїхати найближчими днями, інкогніто.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 102 103 104 ... 247
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безстрашність, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Безстрашність, Вікторія Хорошилова» жанру - 💛 Любовна фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"