Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Дякую, — сказала зніяковіло Інга.

На практику з водіння мене відвіз Альфред. А Нейтан пообіцяв приїхати за мною і відвести в лікарню на обстеження.

Привіз коханий мене до школи з водіння. Перед прощанням ми ще трохи поцілувалися і я втекла. Перед входом застала Антона Петровича, він минулого разу мене записував і приймав іспит. Він мені посміхнувся і запитав:

— Хлопець привіз?

Я зніяковіло кивнула.

— Гаразд, не червоній, пішли на полігон. Уже майже всі зібралися. Ти десята за списком. Прийдеться почекати.

— Ем, а я до пів на десяту встигну?

— Так. Тобі потім куди, якщо не секрет.

— Страховку ж тільки вчора оформила, сьогодні потрібно на обстеження з'явитися.

— Встигнеш.

На полігоні сиділа на лавочці поруч з іншими хлопцями. Загалом нас зібралося 15 осіб. Вдалося трохи поговорити з хлопцями. Усі здебільшого тільки вивчилися водити і нервували перед іспитом. Виявляється тут із цим суворо, не зтав теорію, не пустять на практику. Провалиш практику, не дадуть права. А там ти хоч тисячу разів правильно відповів на запитання. Доведеться перездавати через кілька місяців і відвідувати ще практику додатково.

Коли дійшла моя черга до водіння спочатку довелося відразу відрегулювати крісло і дзеркала так як мені це зручно. Антон, просив називати його тільки на ім'я.

— Тут прийнято тільки на ім'я і різні приставки. Тож просто Антон, домовилися?

— Так.

— Із дзеркалами молодець. А тепер уперед на змійку.

Подумала, як краще їхати і вирішила не швидко і не випендрюючись. Як казала моя покійна бабуся "тихіше їдеш, далі будеш" або навіть ціліше. І з більшою ймовірністю здам іспит. Але при цьому я і не пленталася як черепаха.

— Молодець. А тепер заднім ходом. Зможеш?

Кивнула і поїхала. Усі конуси залишилися на місці. А викладач був дуже здивований.

— На чому ти кажеш їздила?

— Здебільшого на байку. Просто на машину права раніше отримала. І встигла покататися, хоч і не багато. Байк мені більше подобається.

— Давай парковку, і подивимося, як ти з байком управляєшся.

Парковку зробила всіма способами, що мене попросили.

— Феноменальна ти дівчина. Хлопці не завжди справляються, а ти так раз два і готово.

— Вчителі хороші були, — згадала батька з усмішкою.

— Буде можливість, передай мою подяку.

Я кивнула і подумки подякувала батькові. Коли мені показали мотоцикл, я сторопіла. Схожий мені давали військові під час рятувальної місії. Тільки тоді він мене скинув.

— Ам, а тут є обмеження за вагою?

— Не переживай він витримує до 200 кілограмів.

— Це верхня, а нижня межа?

— 60, — сказав задумливо чоловік, — ти скільки важиш?

— Явно менше, я коли минулого разу на подібному їздила, мене він скинув. Довелося багажні сумки сильно вантажити.

— Гаразд. Зараз я сяду ззаду. А там коли купуватимеш байк, тобі зроблять так, щоб не скидав. Або може, ти поправишся.

— Ні за що! Мені подобається, який я маю вигляд.

Викладач із помічником розсміявся. Я сіла на байк, Антон сів ззаду.

— А шоломи де?

Антон схвально хмикнув. Його помічник подав два шоломи. Одягла свій і подивилася на викладача.

— Готова? — кивнула. — Тоді заводься і давай змійку та прокотись по всьому навчальному полігону. Хочу подивитися, як ти в сідлі тримаєшся.

Посміхнулася і поїхала. Вдалося покататися хвилин п'ятнадцять.

— Молодець, паркуйся. Ти сьогодні єдина, до кого в мене претензій немає. Права прийдуть поштою.

— Дякую!

Я задоволено посміхнулася і подивилася на час. Лише початок десятої. Зателефонувала Нейтану і повідомила, що я вже впоралася і чекаю на нього.

— Привіт, — сказав Паша.

Він підійшов зі спини. Я оглянула полігон: викладач і його помічник прибирали конуси. У парку біля полігону більше нікого не було.

— Чого тобі? — запитала втомлено.

Він провів легенько пальцями по щоці.

— Що ж ти так не ласкаво, малятко.

— Яка я тобі малятко?

— Ходімо, люба моя, — сказав він із кривою усмішкою.

— Нікуди я з тобою не піду.

Подивилася на дорогу біля парку. Нашої машини ще не було, я починала нервувати. Дуже не хочеться з'ясовувати з ним тут стосунки.

— Не уперся і пішли, — сказав він різко.

— Ні, — сказала різко.

Він узяв у руки мою косу, спочатку легенько пропустив її між пальців. А потім різко намотав волосся на руку і смикнув на себе. Я тільки взвизгнула і мало не впала. Він схопив мене за руку і потягнув за собою.