Читати книгу - "Як відірватися перед весіллям, Аліна Амор"

Троляче селище все ще спало і ми без проблем покинули його, залишивши неприємності за спиною.

Назад до корабля ми йшли бадьоро, розповідаючи про свої враження й пригоди, жартуючи та раз за разом вибухаючи дружним веселим сміхом. Ми намагалися не звертати уваги на втому, голодні шлунки, що до вечора вже бурчали від голоду, та розвіювали як могли сонливість бо цієї ночі ніхто з нас не спав.

На корабель ми потрапили вже на заході сонця і команда прийняла нас з оваціями як героїв. Кок організував ароматну кашу з маслом, яка здалася мені їжею богів. Нас від неї так розморило, що деякі хлопці заснули просто на диванах і стільцях у кают-компанії. Я ж ледве знайшла в собі сили, щоб підвестися, побрести до своєї каюти, де впала на ліжко, ледве скинувши туфлі, і одразу ж заснула.