Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Зброя, мікроби і сталь - 📚 - Українською

Читати книгу - "Зброя, мікроби і сталь -"

564
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зброя, мікроби і сталь -" автора Джаред Мейсон Даймонд. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта / 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 104 105 106 ... 167
Перейти на сторінку:
нинішнього фрагментова- ного розсіяння.

У межах Східної Азії стартова перевага Китаю в харчовому виробництві, технологіях, письмі та державотворенні дала змогу китайським нововведенням зробити значний внесок у розвиток сусідніх регіонів. Наприклад, до IV тис. до н. е. більшу частину тропічної Південно-Східної Азії займали мисливці-збирачі, які доти продовжували виготовляти галькові та відщепові кам’яні знаряддя, що належали до так званої хоабінської культури, названої за розкопаною у В’єтнамі стоянкою Хоабінь. Відтак китайські за походженням культурні рослини, неолітичні технології, села та кераміка, схожа на південнокитайську, проникли в тропічну Південно-Східну Азію, мабуть, у супроводі носіїв південнокитайських мовних сімей. Відома з писемних джерел експансія бірманців, лаосців і тайців із Південного Китаю завершила китаїзацію тропічної Південно-Східної Азії. Всі ці сучасні народи — недавні відгалуження від їхньої південнокитайської рідні.

Китайський натиск був настільки потужним і навальним, що попередні народи тропічної Південно-Східної Азії майже не лишили свого сліду серед сучасного населення регіону. Вціліли лише три реліктові групи мис- ливців-збирачів — негритоси-семанґи Малайського півострова, мешканці Андаманських островів та негритоси-ведоїди Шрі-Ланки, — які підказують нам, що колишнє населення Південно-Східної Азії було темношкірим і кучерявим, як сучасні новоґвінейці, на відміну від світлошкірих і прямово- лосих південних китайців і сучасних мешканців Південно-Східної Азії, які походять від них. Можливо, ці реліктові негритоси Південно-Східної Азії — останні вцілілі рештки початкового населення, яким була колонізована Нова Гвінея. Негритоси-семанґи зберегли свій мисливсько-збиральницький спосіб життя, торгуючи із сусідніми рільниками, але перейняли від них австроазійську мову — так само, як філіппінські негритоси й африканські пігмеї, котрі, також займаючись мисливством і збиральництвом, прийняли мови своїх торгових партнерів-рільників. Непов’язані із південнокитай- ськими мовними сім’ями мови вціліли тільки на віддалених Андаманських островах — це і є мовні останки сотень нині вимерлих автохтонних мов Південно-Східної Азії.

Навіть Корея і Японія зазнали сильного китайського впливу, хоч їхня географічна ізоляція дала змогу їм не втратити своїх мов або фізичної і генетичної своєрідності, як сталося в тропічній Південно-Східній Азії. Корея і Японія запозичили з Китаю рис у II тис. до н. е., бронзову металургію — до І тис. до н. е., а письмо — у 1 тис. н. е. Крім того, Китай передав Кореї і Японії західноазійські пшеницю та ячмінь.

Описуючи плідну роль Китаю у східноазійській цивілізації, не варто її перебільшувати. Вона не означає, що всі культурні досягнення Східної Азії походили винятково із Китаю, а корейцям, японцям та мешканцям тропічної Південно-Східної Азії бракувало винахідливості, тож ці варвари не зробили ніякого внеску в цивілізацію. Стародавні японці насправді розвинули найдавніше у світі гончарство і задовго до прибуття харчового виробництва, ще будучи мисливцями-збирачами, осіли селами, добуваючи засоби до прожиття із багатих морських ресурсів Японії. Деякі культурні рослини, мабуть, було спершу або незалежно одомашнено в Японії, Кореї та тропічній Південно-Східній Азії.

Однак роль Китаю таки була непропорційно великою. Наприклад, престижність китайської культури і досі настільки висока в Японії та Кореї, що японці навіть не думають відмовлятися від своєї створеної за китайським зразком системи письма попри всі її вади у відтворенні японської мови, тоді як корейці тільки зараз заміняють своє незграбне письмо китайського зразка на чудову місцеву абетку хангиль. Збереження китайського письма у Японії та Кореї — промовиста спадщина одомашнення рослин і тварин у Китаї близько 10 тис. років тому, яка затрималася до XX століття. Завдяки досягненням східноазійських рільників Китай став китайським, а території від Таїланду (як переконаємося в наступному розділі) до острова Пасхи заселили їхні родичі.

РОЗДІЛ 17

Повним ходом до Полінезії

І

сторія тихоокеанських островів нерозривно пов’язана в моїй свідомості із однією пригодою, яка сталася зі мною, коли я і троє моїх індонезійських друзів зайшли в крамницю міста Джаяпура. Моїх друзів звали Ахмад, Вівор та Сауакарі, а крамницею володів купець на ім’я Пін Во. Ахмад, чиновник індонезійського уряду, був у нас за старшого, оскільки він і я проводили екологічну експертизу на замовлення уряду і найняли Вівора й Сауакарі як місцевих помічників. Однак Ахмад ніколи раніше не бував у новогвінейських горах і не уявляв, чим треба запастися. В результаті склалася комічна ситуація.

Коли я із друзями зайшов до крамниці, Пін Во читав китайську газету. Помітивши Вівора й Сауакарі, він продовжив читати, але зауваживши Ахмада, відразу прибрав її подалі від ока. Ахмад взяв до рук топорище, викликавши регіт Вівора й Сауакарі, оскільки тримав його догори ногами. Вівор і Сауакарі показали йому, як правильно тримати й перевірити цю річ на міцність. Тоді Ахмад і Сауакарі подивилися на босі ноги Вівора, пальці яких були розтоптані вшир від ходіння босоніж упродовж усього життя. Сауакарі вибрав найширші черевики з тих, що були, і приклав їх до ступні Вівора, але навіть ця пара виявилася завузькою, викликавши в Ахмада, Сауакарі й Пін Во вибухи реготу. Ахмад узяв пластмасовий гребінець, щоб розчесати своє пряме, товсте чорне волосся. Поглянувши на грубі дрібні кучері Вівора, він передав гребінець тому до рук. Звісно, гребінець застряг у волоссі Вівора і зламався, тільки-но Вівор спробував вирвати його. Засміялися всі, навіть Вівор. Вівор поквитався, нагадавши Ахмаду, що тому слід придбати якомога більше рису, оскільки в гірських селах не вдасться купити нічого їстівного, крім батату, який, звісно, засмутить Ахмадів шлунок, — знову регіт.

Та попри весь цей сміх я відчував між ними напругу. Ахмад був яванцем, Пін Во — китайцем, Вівор — новогвінейським верховинцем, а Сауакарі — новогвінейським низовинцем із північного узбережжя. Яванці домінують в індонезійському уряді, який у 1960-ті роки анексував Західну Нову Гвінею, за допомогою бомб і кулеметів придушивши новогвінейський спротив. Згодом Ахмад вирішив залишитися у місті, а мене відправити далі тільки з Віво- ром і Сауакарі. Своє рішення він пояснив мені, вказавши на своє пряме, грубе волосся, яке дуже відрізнялося від волосся новоґвінейців, і сказавши, що новоґвінейці вб’ють будь-кого із таким волосся, якщо він занадто далеко відіб’ється від військових гарнізонів.

Пін Во сховав газету, оскільки завезення китайських текстів номінально заборонене в індонезійській Новій Гвінеї. У більшій частині Індонезії торгівлею займаються китайські іммігранти. Прихована взаємна ворожнеча між економічно панівними китайцями й політично панівними яванцями вилилася в криваву революцію 1966 року, коли яванці убили сотні тисяч китайців. Будучи новоґвінейцями, Вівор і Сауакарі мали однакове обурення проти яванської диктатури, проте вони також зневажали групи одне одного. Верховинці дивляться спогорда на низовинців як на кволих сагоїдів, а низовинці обзив ають верховинців чванькуватими пуголовками, натякаючи на їхній великий чуб та їхню славетну пихатість. За кілька днів після

1 ... 104 105 106 ... 167
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зброя, мікроби і сталь -», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зброя, мікроби і сталь -"